Коршунов Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Коршунов
Особові дані
Повне ім'я Сергій Олександрович Коршунов
Народження 8 жовтня 1928(1928-10-08)
  Москва
Смерть 12 грудня 1982(1982-12-12) (54 роки)
  Москва
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція центральний, правий нападник;
напівсередній нападник (інсайд)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1946—1948
1949—1953
1953
1954
1955—1956
1956—1957
1958—1960
«Крила Рад» (Москва)
ВПС (Москва)
«Динамо» (Москва)
ЦБРА (Москва)
«Спартак» (Москва)
«Динамо» (Київ)
«Металург» (Запоріжжя)
(клас «Б»)
56 (12)
64 (43)
12 (4)
18 (4)
8 (4)
26 (8)
71 (25)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1961
1962
1963
1964
1970
1971
1973
1974
1975
1976
1977
1978—1979
1979
1981—1982
«Металург» (Запоріжжя)
«Металург» (Запоріжжя)
«Локомотив» (Гомель)
«Карпати» (Львів)
«Будівельник» (Ашхабад)
«Спартак» (Орджонікідзе)
«Даугава» (Рига)
«Даугава»
«Даугава»
«Даугава»
юніорська збірна СРСР
юнацька збірна СРСР
юніорська збірна СРСР
друга збірна СРСР і
збірна клубів СРСР
8 (клас «Б», зона УРСР)
6 (клас «Б», зона УРСР)
18 (2 група класу «А»)
10 (2 група класу «А»)
22 (1 група класу «А»)
5 (1 ліга)
2 (2 ліга)
2 (2 ліга)
3 (2 ліга)
19 (1 ліга)

1 (турнір УЄФА)
2 (чемпіонат світу)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 2006.

Сергій Олександрович Коршунов (рос. Сергей Александрович Коршунов; нар. 8 жовтня 1928, Москвапом. 12 грудня 1982, Москва) — радянський футболіст і тренер. Нападник «Крил Рад» (Москва), «Динамо» (Москва), ЦБРА (Москва) і «Динамо» (Київ).

Життєпис[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

У футбол почав грати в 1944 році в юнацькій команді СЮП (Стадіон юних піонерів, Москва).

У 1946—1948 роках грав у «Крилах Рад» (Москва), що виступав у найвищому дивізіоні СРСР. Упродовж 1949—1953 — гравець ВПС (Москва). Коли в травні 1953 року клуб розформували, дограв сезон у «Динамо» (Москва).

У сезоні 1954 виступав за ЦБРА (Москва), 1955—1956 — «Спартак» (Москва). У першостях 1956—1957 грав за «Динамо» (Київ), входив до складу команди УРСР на Спартакіаді народів СРСР 1956 (3-є місце).

Закінчував кар'єру (1958—1960) у «Металургу» (Запоріжжя), що виступав у класі «Б», з вересня 1959 року був гравцем-тренером.

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Після першості 1960 завершив ігрові виступи за «Металург» (Запоріжжя) та увійшов до тренерського штабу команди. Переміг з командою в українській зоні класу «Б» 1960 року, але в перехідних матчах за право грати в класі «А» з «Шахтарем» (Сталіно), що посів останнє місце в класі «А», поступився (1:0 удома, 0:2 в гостях). Улітку 1961 року призначений головним тренером «Металурга».

Закінчив Вищу школу тренерів у Москві.

З літа був головним тренером «Локомотива» (Гомель), що посів останнє (18-е) місце в другій групі класу «А» 1963, головним тренером «Карпат» (Львів), з якими посів 10 місце у тій же лізі в сезоні 1964, а в 1965—1966 роках був начальником «Карпат».

У сезоні 1970 був наставником «Будівельника» (Ашхабад), з яким посів останнє місце в першій групі класу «А» (перша ліга). У першій половині чемпіонату 1971 очолював «Спартак» (Орджонікідзе).

Довго і продуктивно працював у друголіговому клубі «Даугава» (Рига) — після приходу на посаду головного тренера в 1973 році команда три сезони поспіль фінішувала в першій трійці, але щоразу вилітала в боротьбі в міжзональному турнірі. У сезоні 1975 команда нарешті перемогла у перехідному турнірі, вийшовши до першої ліги, за що тренер отримав звання заслуженого тренера Латвійської РСР, але в першій лізі 1976 «Даугава» посіла передостаннє, 19-е місце й повернулася до другої ліги.

Досяг успіхів на міжнародному рівні зі збірними Радянського Союзу різних вікових груп. У 1977 році був головним тренером юніорської збірної СРСР, готував її до першості світу, але через начебто схильність до вживання спиртного йому заборонили поїхати на юніорський чемпіонат світу 1977, який у підсумку команда СРСР виграла. Головний тренер юнацької збірної СРСР у 1978—1979 роках, з якою виграв турнір УЄФА 1978 (чемпіонат Європи серед юнацьких команд), а з юніорською збірною здобув срібні медалі на чемпіонаті світу 1979.

У 1981—1982 роках тренував другу збірну СРСР, збірну клубів СРСР.

Молодший брат, Анатолій Коршунов, також був відомим футболістом, грав за московські «Динамо» та «Спартак», а племінник Андрій Коршунов тренував дитячі футбольні команди[1].

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Нисенбойм Э., Расинский В. «Спартак» Москва. Официальная история 1922—2002. — Москва, 2002. — С. 681.
  • Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963—2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. — С. 5–6.