Корінь Григорій Ількович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Ількович Корінь
Народження 22 лютого 1935(1935-02-22)
с. Криворіжжя Ростовська область, Росія
Смерть 24 лютого 1998(1998-02-24) (63 роки)
  Київ
Поховання
Національність українець
Громадянство СРСР, Україна
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
Премії
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений діяч мистецтв України — 1994
Могила Григорія Кореня

Ко́рінь Григо́рій І́лькович[1] (22 лютого 1935, Ростовська область — 24 лютого 1998, Київ) — український художник-шістдесятник, заслужений діяч мистецтв України (1994)[2], лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1991)[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1935 року на території сучасної Ростовській області Росії в українській селянській родині. Ще з юнацьких років усвідомив свою етнічну приналежність, прагнув присвятити своє обдарування українському народові. По закінченню Луганського художнього училища в 19631968 роках студіював у Харківському художньо-промисловому інституті.

З 1968 року і до кінця життя мешкав у Києві. Спільно з іншими митцями був зачинателем і фундатором монументального цеху Спілки художників України.

Помер 24 лютого 1998 в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Творчість[ред. | ред. код]

Впродовж усього життя здійснив чимало монументальних праць, у яких присутніми є новітні побудови стінопису в українському національному стилі за формою і за змістом. Це, насамперед, мозаїка інтер'єрів станції метро «Золоті ворота» в Києві, виконані ним у співавторстві з В. П. Федьком, відзначені у 1991 році Державною премією України в галузі архітектури. На фризі у проміжному вестибюлі між двома «прольотами» ескалатора, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ». В 1989 році це гасло офіційно вважалось неприйнятним і його вживання (а тим більше пропаганда) могло призвести до переслідувань.[4]

Григорій Корінь створив розпис «Казковий світ» у дитячій республіканській бібліотеці (197), майоліковий рельєф «Історія Київської Русі» в інтер'єрі київського кінотеатру «Київська Русь» (1979).. Багато втілено митцем в інших видах і жанрах образотворчості, зокрема в графіці, батіку, малярстві.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У деяких джерелах — Корінь Григорій Ілліч.
  2. Указ Президента України від 29 квітня 1994 року № 190/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам образотворчого мистецтва».
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».
  4. «Найісторичніша» станція київського метро потрапила в топ-20 Європи. Фото

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]