Косак-Баб'юк Любов Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любов Олексіївна Коссак-Баб'юк
Народилася 23 серпня 1922(1922-08-23)
м. Коломия, Івано-Франківська область
Померла 21 липня 2014(2014-07-21) (91 рік)
Львів
Країна Україна Україна
Національність українка
Діяльність музикознавиця
Alma mater Львівська державна консерваторія ім. М. В. Лисенка
Галузь музикознавство
Заклад Львівська державна консерваторія ім. М. В. Лисенка
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат філософських наук

Любов Олексіївна Коссак-Баб'юк (нар. 23 серпня 1922(19220823), Коломия, нині Івано-Франківська область — пом. 21 липня 2014, Львів) — піаністка, науковець, музикознавець, кандидат філософських наук, професор, педагог. Дочка Олекси Коссака, сестра Лідії Коссак.

Життєпис[ред. | ред. код]

Любов Олексіївна Коссак (Баб’юк)  народилася 23 серпня 1922 року у м. Коломиї (нині Івано-Франківська область) у сім’ї адвоката Олекси Коссака та учительки музики Олени Курп’як (Коссак).[1]

Навчалася в Коломиї у школі імені Княгині Ольги, жіночій гімназії Українського педагогічного товариства «Рідна школа» та філії Вищого музичного інституту імені М. Лисенка (клас фортепіано Г. Лагодинської). Упродовж 1945 – 1951 років навчалася у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка на фортепіанному факультеті (клас фортепіано Т. Шухевича), з паралельним навчанням (з 1946 року) на історико-теоретичному факультеті  (клас музикознавства С. Людкевича, Р. Сімовича).  Після закінчення навчання в аспірантурі (спеціалізація "Естетика") при філософському факультеті Київського державного університету ім. Т. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса  Шевченка ) у 1955 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Питання соціалістичного змісту і національної форми у радянському мистецтві» і здобула науковий ступінь кандидата філософських наук.[2][3]

Працювала з 1948 р.(починаючи з третього курсу навчання в консерваторії) у Львівському державному музичному училищі (нині Львівський музичний коледж імені С. П. Людкевича), упродовж 1954 – 1992 років у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка).[2]

Померла у Львові 21 липня 2014 року, похована на цвинтарі в Брюховичах, біля Львова.

Науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

У Львівській державній консерваторії  ім. М. В. Лисенка працювала на посадах викладача, від 1966 – доцента, від 1968 – декана фортепіанного факультету, упродовж 1972 –  1986 років  –  завідувача кафедри історії музики, упродовж 1986 – 1992 років – професора кафедри історії музики. Викладала естетику та історію зарубіжної музики. Була автором науково-методичних розробок з питань музичної естетики, історії музики, зокрема історії музичної культури Коломийщини. У  центрі її наукових зацікавлень були проблеми національних особливостей української музики, розвиток музикознавства в Галичині, а також творчість західноукраїнських композиторів і виконавців ХІХ – ХХ ст. – Дениса Січинського, Станіслава  Людкевича, Романа Сімовича, Євгена Козака, Дезидерія Задора, Анатолія Кос-Анатольського, Соломії Крушельницької, Марії Байко, Марії Крих, Лідії Шутко, Олега Криштальського, Володимира Ігнатенка, Богдани Фільц та ін. Рецензувала музичне життя Львова на сторінках місцевої і київської преси.[2][3]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Деякі питання національних особливостей музики // Пит. історії та теорії укр. музики. Львів, 1960. Вип. 2;
  • Адам Мечиславович Солтис // Укр. рад. музика. К., 1962;
  • Розвиток самодіяльного музичного мистецтва західних областей України за роки радянської влади // Укр. музика. Львів, 1972;
  • Музично-педагогічна діяльність С. П. Людкевича // Творчість С. Людкевича. Київ, 1979;
  • З історії музичного життя Коломиї // Музика Галичини. Львів, 1997. Вип. 2;
  • Мої роздумування про Стефанію Павлишин // Syntagmation. Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства професора Стефанії Павлишин. Ред. - упорядник Л. Кияновська. Львів, 2000. – С. 153 -159.
  • Станіслав Людкевич і музична культура Коломиї // Музика Галичини. Т.VI. Львів, 2001. – С. 109 -114.[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 2, літера Б. Коломия: Вік. 1998. с. 10—11. ISBN 9665500198.
  2. а б в г Українська музична енциклопедія. Т. 1 (PDF). Українська музична енциклопедія. НАН України, І-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. 7 січня 2021.
  3. а б в Камінський, Віктор (2003). Баб'юк-Коссак Любов Олексіївна. Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Камінський В.Є. Баб'юк-Коссак Любов Олексіївна. Енциклопедія Сучасної України. Т. 2. – Київ : Координаційне бюро  Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2003. С. 41-42.
  2. Любов Коссак-Баб'юк – педагог і музикознавець. До 80-ліття з дня народження / ред. і упоряд. С. Павлишин, Ю. Ясіновський. Львів: БаК, 2002. –  40с. ISBN 966-7265-37-5
  3. Фільц Б. Баб'юк (Коссак) Любов Олексіївна. Українська музична енциклопедія. Т. 1. Київ: НАН України, І-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. ISBN 966-02-4100 (Т.1). С. 113.
  4. Ясіновський Ю. Баб'юк-Коссак Любов, донька Олекси. Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 2, літера Б. Коломия: Вік, 1998. ISBN 966-550-019-9. с. 10-11.

Посилання[ред. | ред. код]