Косенко Олексій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Косенко
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Юрійович Косенко
Народження 9 березня 1975(1975-03-09) (49 років)
  Орджонікідзе,
Дніпропетровська область,
УРСР
Зріст 181 см
Вага 71 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник,
нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДВУФК (Дніпропетровськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992—1993 Україна «Шахтар» (П) 17 (1)
1993—1995 Україна «Віктор» (З) 52 (16)
1994—1995  Україна «Металург» (З) 3 (1)
1995—1999 Україна «Торпедо» (З) 92 (14)
1999  Україна «Віктор» (З) 1 (0)
1999—2000 Україна «Ворскла» 3 (0)
1999—2000  Україна «Ворскла-2» 13 (1)
2000—2001 Україна «Таврія» (С) 4 (0)
2001—2002 Україна «Торпедо» (З) 30 (2)
2003 Казахстан «Єсіль-Богатир» 11 (0)
2004—2005 Україна «Гірник» (КР) 34 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Юрійович Косенко (нар. 9 березня 1975, Орджонікідзе, Дніпропетровська область, УРСР) — український футболіст та тренер, виступав на позиції нападника та захисника.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

«Авангрд» та «Шахтар»[ред. | ред. код]

Народився в місті Орджонікідзе Дніпропетровської області. Вихованець Вищого училища фізичної культури Дніпропетровська. Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 1992 році в складі аматорського колективу з рідного міста, «Авангард» (Орджонікідзе). Того ж року отримав запрошення від павлоградського «Шахтаря», який на той час виступав у Першій лізі чемпіонату України. Дебютував у футболці «гірників» 7 вересня 1992 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 5-о туру Першої ліги проти олександрійської «Поліграфтехніки». Олексій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. Єдиним голом у футболці павлоградського колективу відзначився 28 жовтня 1992 року на 8-й хвилині переможного (2:0) домашнього поєдинку 17-о туру Першої ліги проти білоцерківської «Росі». Косенко вийшов на поле в стартовому складі, а на 88-й хвилині його замінив Віталій Карпелайнен[2]. У футболці «Шахтаря» в Першій лізі зіграв 17 матчів та відзначився 1 голом, ще 2 поєдинки провів у кубку України.

Запорізький етап[ред. | ред. код]

Напередодні старту сезону 1993/94 років перейшов до запорізького «Віктора», який того сезону стартував у Перехідній лізі. За його підсумками «Віктор» посів 3-тє місце та отримав путівку до Другої ліги. Того сезону Олексій був гравцем основи, зіграв у 31-у матчі чемпіонату та відзначився 9-а голами. Наступний сезон розпочав у складі «Віктора» в другій лізі, але в листопаді 1994 року був орендований іншим запорізьким клубом, вищоліговим «Металургом». Дебютував у футболці «металургів» 27 листопада 1994 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти дніпропетровського «Дніпра». Косенко вийшов на поле на 79-й хвилині, замінивши Володимира Ваніна[3]. У Вищій лізі дебютував за «Металург» 2 квітня 1995 року в програному (0:2) домашньому поєдинку 21-о туру проти сімферопольської «Таврії». Косенко вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Олега Липського[4]. Єдиним голом у футболці «металургів» відзначився 30 квітня 1995 року на 60-й хвилині переможного домашнього поєдинку 25-о туру Вищої ліги проти львівських «Карпат». Олексій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Сергія Ключика[5]. У футболці «Металурга» у Вищій лізі зіграв 3 матчі та відзначився 1 голом, ще 1 поєдинок провів у кубку України. На початку травня 1995 року повернувся до «Віктора», у складі якого виступав до завершення сезону. У складі цього клубу в чемпіонатах України відіграв 52 матчі та відзначився 16-а голами, ще 4 матчі (1 гол) провів у кубку України.

Напередодні початку сезону 1995/96 років перейшов до «Торпедо», іншого запорізького клубу, який також виступав у Вищій лізі. У футболці «торпедівців» дебютував 25 липня 1995 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти луганської «Зорі-МАЛС». Олексій вийшов на 52-й хвилині, замінивши Юрія Бондаренка[6]. Дебютним голом у складі запорожців відзначився 29 липня 1995 року на 37-й хвилині нічийного (1:1) домашнього поєдинку 2-о туру Вищої ліги проти луцької «Волині». Косенко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. У складі «Торпедо» був гравце основної обойми, в чемпіонатах України зіграв 92 матчі та відзначвся 14-а голами, ще 5 матчів провів у кубку України. У середині квітня 1999 року відіграв 1 поєдинок у Другій лізі за фарм-клуб «торпедівців», запорізький «Віктор»[8].

«Ворскла», «Таврія» та повернення в «Торпедо»[ред. | ред. код]

У 1999 році переходить до полтавської «Ворскли». Дебютував у футболці полтавського колективу 24 липня 1999 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 4-о туру Вищої ліги проти запорізького «Металурга». Косенко вийшов на поле на 58-й хвилині, замінивши Володимира Мазяра[9]. Наприкінці липня — в серпні 1999 року зіграв 3 матчі за «ворсклу» у Вищій лізі, решту часу виступав за фарм-клуб полтавців, «Ворсклу-2», за яку в Другій лізі зіграв 13 матчів та відзначився 1 голом. Напередодні старту сезону 2000/01 років перейшов у «Таврію». Дебютував за кримський колектив 11 березня 2001 року в програному (0:3) виїзному поєдинку 14-о туру Вищої ліги проти дніпропетровського «Дніпра». Олексій вийшов на поле на 76-й хвилині, замінивши Ігора Кислова[10]. Проте й у Сімферополь Косенко також практично не грав за першу команду, у другій частині сезону він зіграв 4 поєдинки у чемпіонаті України.

У 2002 році футболіст вирішує змінити обстановку та повертається у запорізьке «Торпедо», яке на той час вже опустилося до Другої ліги. Дебютував у футболці запорізького колективу 24 березня 2002 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 18-о туру групи В Другої ліги проти полтавської «Ворскли-2». Олексій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[11]. Дебютним голом за «торпедівців» відзначився 10 квітня 2002 року на 41-й хвилині нічийного (1:1) домашнього поєдинку 21-о туру групи В Другої ліги проти дніпродзержинської «Сталі». Косенко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[12]. У футболці «Торпедо» у Другій лізі зіграв 30 матчів та відзначився 2-а голами, ще 1 поєдинок провів у кубку України.

Вояж до Казахстану[ред. | ред. код]

У 2003 році виїхав до Казахстану, де підписав контракт з клубом місцевої Прем'єр-ліги «Єсіль-Богатир». Дебютував за петропавловський клуб 20 березня 2003 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 3-о туру Суперліги проти «Таразу». Олексій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Маріфалієва[13]. У футболці казахського клубу зіграв 11 матчів.

Повернення до України та завершення кар'єри[ред. | ред. код]

Наприкінці літа 2003 року повернувся до України, де підсилив аматорський клуб «Гірник» (Кривий Ріг). У 2003—2004 роках разом з криворізьким колективом виступав в аматорському чемпіонаті України та чемпіонаті Дніпропетровської області. У сезоні 2004/05 років «Гірник» стартував на професіональному рівні, одним із гравців тієї команди був Олексій Косенко. Дебютував на професіональному рівні за «Гірник» 25 липня 2004 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 1-о туру групи Б Другої ліги проти «Севастополя». Олексій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 37-й хвилині отримав жовту картку[14]. Дебютними голами в складі клубу відзначився 31 жовтня 2004 року на 25-й та 63-й хвилинах переможного (5:1) домашнього поєдинку 13-о туру групи Б Другої ліги проти кіровоградської «Зірки». Косенко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[15]. У футболці «Гірника» в Другій лізі зіграв 34 матчі та відзначився 4-а голами, ще 1 матч (1 гол) провів у кубку України. Взимку 2005 року залишив криворізький клуб. З 2006 по 2014 рік захищав кольори команди рідного міста, «Авангард» (Орджонікідзе) в чемпіонаті Дніпропетровської області. У 2014 році завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. З 2016 року допомагає тренувати «Авангард» (Покров).

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Шахтар» (Павлоград) - «Поліграфтехніка» (Олександрія) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Шахтар» (Павлоград) - «Рось» (Біла Церква) [Архівовано 24 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Металург» (Запоріжжя) (рос.)
  4. «Металург» (Запоріжжя) - «Таврія» (Сімферополь) (рос.)
  5. «Металург» (Запоріжжя) - «Карпати» (Львів) (рос.)
  6. «Зоря-МАЛС» (Луганськ) - «Торпедо» (Запоріжжя) (рос.)
  7. «Торпедо» (Запоріжжя) - «Волинь» (Луцьк) [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. «Рігонда» (Біла Церква) - «Віктор» (Запоріжжя) (рос.)
  9. «Ворскла» (Полтава) - «Металург» (Запоріжжя) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Таврія» (Сімферополь) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. «Торпедо» (Запоріжжя) - «Ворскла-2» (Полтава) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. «Сталь» (Дніпродзержинськ) - «Торпедо» (Запоріжжя) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. «Єсіль-Богатир» (Петропавловськ) - «Тараз» (Тараз) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. «Севастополь» (Севастополь) - «Гірник» (Кривий Ріг) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. «Гірник» (Кривий Ріг) - «Зірка» (Кіровоград) [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]