Косинець (інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косинець (кутник) столярський

Коси́нець — креслярський інструмент у формі прямокутного трикутника для побудови кутів при виконанні креслеників, схем тощо, або у формі скріплених під прямим кутом брусків (кутник) для розмічання і контролю кутів у слюсарній справі та деревообробці.

Різновиди косинців[ред. | ред. код]

Виготовляють косинці з деревини, пластмаси, рідше з металу. Найпоширеніші трикутні косинці з кутами 30°, 60° і 90° або 45°, 45° і 90°. Одна із сторін косинця зазвичай виконується у вигляді лінійки з нанесеними на ній поділками (мм і см). У столярній чи слюсарній справі консинці мають вигляд букви «Г» і їх ще називають — кутниками. Кутник складається з лінійки (зазвичай, довжиною від 60 мм до 1600 мм[1]) з паралельними сторонами, що зафіксована в дерв'яній, металевій або пластмасовій ручці (основі). Кутники використовують для перевірки прямих кутів чи проведення ліній під прямим кутом.

Символізм косинця[ред. | ред. код]

Косинець відомий з глибокої давнини, використовувався в роботі каменярів і теслярів і разом з циркулем був одним із символів їхньої роботи. Косинець і лінійка є атрибутами апостола Хоми, котрий вважається покровителем будівельників. У художніх уособленнях семи вільних мистецтв косинець використовувався для передачі образу геометрії або арифметики. Використовується як один із символів в масонстві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГОСТ 3749-77

Джерела[ред. | ред. код]

  • ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 90 град. Технические условия.
  • Тимків Б. М. Технології. Деревообробка (профільний рівень) : підруч. для учнів 10 класу загальноосвітніх навч. закладів / Б. М. Тимків, Ю. О. Туранов, В. В. Понятишин. — Львів : Світ, 2010. — 288 с. — ISBN 978-966-60-3643-1
  • Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994.-311 с. — ISBN 5-11-004084-2

Посилання[ред. | ред. код]