Косичі (Брянська область)
| село Косичі | |
|---|---|
| рос. Косичи | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації |  Брянська область
|
| Муніципальний район | Суразький район |
| Поселення | Влазовицьке сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 15 254 804[1] |
| Код ЗКТМО: | 15654408111 |
| Основні дані | |
| Населення | ▲ 272[2] |
| Поштові індекси | 243506[3] |
| Телефонний код | +7 48330 |
| Географічні координати: | 52°58′ пн. ш. 32°13′ сх. д. / 52.967° пн. ш. 32.217° сх. д.Координати: 52°58′ пн. ш. 32°13′ сх. д. / 52.967° пн. ш. 32.217° сх. д. |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
| Мапа | |
  Косичі  Косичі | |
|
| |
Косичі (рос. Косичи) — село у Влазовицькому сільському поселенні Суразького району Брянської області Росії.
Георграфія[ред. | ред. код]
Село знаходиться в 7 км на північний захід від села Влазовичі, на річці Іржач при її впадінні в Іпуть.
Історія[ред. | ред. код]
Згадується з першої половини XVIII століття. До 1751 року село у володінні Мглинської ратуші, пізніше — Гудович та інших.
16 листопада 1751 року Косичі були подаровані Петру Іскрицькому універсалом гетьмана Данила Апостола.
До 1781 року село входило у Мглинську сотню Стародубського полку[4].
З 1782 по 1921 роки в Суразькому повіті Чернігівської губернії.
У 1921-1929 роках в Клинцівському повіті.
У 1871 році була побудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, закрита в 1936 році, не збереглася.
В середині ХХ століття в селі був колгосп «3елений клин», потім «Гарний берег».
З 1919 до 1954 роки село центр Косичівського сільради.
У 1954-2005 роках село у складі Андріївської сільраді.
Відомі уродженці села[ред. | ред. код]
- Михальченко Микола Іванович (нар. 15 лютого 1942) — радянський і український соціальний філософ, політолог, соціолог; завідувач відділом теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України; почесний президент Української академії політичних наук, перший віце-президент Асоціації політичних наук України, генеральний директор Всеукраїнської соціологічної служби.
Населення[ред. | ред. код]
Максимальне число мешканців — 1700 осіб, було у 1901 році[5].
Станом на 2013 рік населення села становило 272 особи[2].
Література[ред. | ред. код]
- Населённые пункты Брянского края. Энциклопедический словарь. — Изд. 2-е, дополненное и исправленное. — Брянск: Десяточка, 2012. — С. 76. — 468 с. — 700 экз. — ISBN 978-5-91877-090-0.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Код ЗКАТУ для населених пунктів (рос.)
- ↑ а б Численность населения Брянской области по муниципальным образованиям в разрезе населенных пунктов на 1 января — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Поштові індекси населених пунктів Суразького району [Архівовано 2017-04-21 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ А. Лазоревский «Описание старой Малороссии», т.2 «Полк Стародубский», Киев, 1889.(рос.)
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии, 1902 год(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Брянської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |