Космодем'янська Зоя Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зоя Анатоліївна Космодем'янська
Zoya Kosmodemyanskaya, 1941.png
Народилася 13 вересня 1923(1923-09-13)
с. Осино-Гай, Гаврилівський район, сучасна Тамбовська область
Померла 29 листопада 1941(1941-11-29) (18 років)
с. Петрищево (нині Рузський район), Московська область, РРФСР
повішення
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянка
Діяльність диверсії
Відома диверсант
Звання Червоноармієць
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Зо́я Анато́ліївна Космодем'я́нська (*13 вересня 1923, село Осино-Гай, тепер Гавриловського району Тамбовської області — †29 листопада 1941, село Петрищево Наро-Фомінського району Московської області) — радянська комсомолка-диверсантка початкової фази німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу, одна з сакральних постатей радянської військово-патріотичної пропаганди.

За офіційною радянською версією, червоноармієць[1] диверсійної групи штабу Західного фронту. Як рядовий виконавець тактики «спаленої землі» була в листопаді 1941 закинута на територію Московської області, зайнятої німецькими військами. При спробі підпалити хати російських селян була цими селянами спіймана і віддана окупаційній німецькій владі[2]. За участь у терорі і диверсіях страчена через повішення. У 1942 році посмертно присвоєне звання Герой Радянського Союзу.

Згідно до викритих після розпаду СРСР джерел, ще з шкільного часу страждала на шизофренію, з приводу чого кілька раз лікувалася в стаціонарі психіатричної лікарні Москви ім. Кащенко. Діагноз був озвучений наприкінці 2016 російським психологом та художником Андрієм Більжо[3].

Біографія[ред.ред. код]

Член ВЛКСМ з 1938 року. Згідно з офіційною радянською версією, У жовтні 1941 року добровільно пішла в диверсійний загін. Під час виконання завдання була схоплена і повішена.

Згідно з історичними розвідками часу радянської «Перебудови» та «Гласності», Зоя була типовою радянською комсомолкою — молодою людиною, вихованою на радянських комуністичних закликах та без усякого життєвого досвіду. До того ж, Зоя страждала на психічні захворювання, а саме важкою формою хронічної шизофренії. Через те регулярно лікувалася у психіатричній лікарні імені Кащенко, де в той же час лікувався колишній чекіст (згодом — відомий радянський дитячий письменник) Аркадій Гайдар.

На початку війни Зою разом з іншими комсомольцями в складі спецзагонів готували для диверсійних акцій проти російського населення на окупованих німцями територіях — відповідно до сталінської тактики «спаленої землі». Під час Битви за Москву диверсійні загони повинні були спалити всі будівлі в радіусі 200 км від Москви, щоб німецьким військам не було де загрітися й переночувати. На той час Під час виконання першого ж завдання — рейду з підпалення хат російських селян Підмосков'я, вона була видана селянами німцям.

Смерть[ред.ред. код]

Її поведінка під час її страти — мовчання та важке пересування ніг, сучасний російський психіатр Більжо пояснює як прояв «кататонічного ступору з мутизмом».

Пам'ять[ред.ред. код]

Могила Космодем'янської знаходиться на Новодівичому цвинтарі в Москві. На Мінському шосе поблизу села Петрищево Космодем'янській встановлено пам'ятник.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ю. А Жук. Неизвестные страницы битвы за Москву. — М.: АСТ; Хранитель, 2008. — ISBN 978-5-17-039641-2, 978-5-9713-6651-5 — С. 577: «красноармеец З. А. Космодемьянская…»
  2. Правда о Зое Космодемьянской.
  3. Диагноз недели с доктором Бильжо

Джерела[ред.ред. код]