Космодем'янська Зоя Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зоя Анатоліївна Космодем'янська
Космодемьянская Зоя Анатольевна.jpg
Народилася 13 вересня 1923(1923-09-13)
с. Осино-Гай, Гаврилівський район, сучасна Тамбовська область
Померла 29 листопада 1941(1941-11-29) (18 років)
с. Петрищево (нині Рузський район), Московська область, РРФСР
повішення
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянка
Діяльність диверсії
Відома диверсант
Звання Червоноармієць
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Зо́я Анато́ліївна Космодем'я́нська (*13 вересня 1923, село Осино-Гай, тепер Гавриловського району Тамбовської області — †29 листопада 1941, село Петрищево Наро-Фомінського району Московської області) — радянська комсомолка-диверсантка початкової фази німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу, одна з сакральних постатей радянської військово-патріотичної пропаганди.

За офіційною радянською версією, червоноармієць[1] диверсійної групи штабу Західного фронту. Як рядовий виконавець тактики «спаленої землі» була в листопаді 1941 закинута на територію Московської області, зайнятої німецькими військами. При спробі підпалити хати російських селян була цими селянами спіймана і віддана окупаційній німецькій владі[2]. За участь у терорі і диверсіях страчена через повішення. У 1942 році посмертно присвоєне звання Герой Радянського Союзу.

Згідно до викритих після розпаду СРСР джерел, ще з шкільного часу страждала на шизофренію, з приводу чого кілька раз лікувалася в стаціонарі психіатричної лікарні Москви ім. Кащенко. Діагноз був озвучений наприкінці 2016 російським психологом та художником Андрієм Більжо[3].

Біографія[ред.ред. код]

Член ВЛКСМ з 1938 року. Згідно з офіційною радянською версією, У жовтні 1941 року добровільно пішла в диверсійний загін. Під час виконання завдання була схоплена і повішена.

Згідно з історичними розвідками часу радянської «Перебудови» та «Гласності», Зоя була типовою радянською комсомолкою — молодою людиною, вихованою на радянських комуністичних закликах та без усякого життєвого досвіду. До того ж, Зоя страждала на психічні захворювання, а саме важкою формою хронічної шизофренії. Через те регулярно лікувалася у психіатричній лікарні імені Кащенко, де в той же час лікувався колишній чекіст (згодом — відомий радянський дитячий письменник) Аркадій Гайдар.

На початку війни Зою разом з іншими комсомольцями в складі спецзагонів готували для диверсійних акцій проти російського населення на окупованих німцями територіях — відповідно до сталінської тактики «спаленої землі». Під час Битви за Москву диверсійні загони повинні були спалити всі будівлі в радіусі 200 км від Москви, щоб німецьким військам не було де загрітися й переночувати. На той час Під час виконання першого ж завдання — рейду з підпалення хат російських селян Підмосков'я, вона була видана селянами німцям.

Смерть[ред.ред. код]

Її поведінка під час її страти — мовчання та важке пересування ніг, сучасний російський психіатр Більжо пояснює як прояв «кататонічного ступору з мутизмом».

Пам'ять[ред.ред. код]

Могила Космодем'янської знаходиться на Новодівичому цвинтарі в Москві. На Мінському шосе поблизу села Петрищево Космодем'янській встановлено пам'ятник.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ю. А Жук. Неизвестные страницы битвы за Москву. — М.: АСТ; Хранитель, 2008. — ISBN 978-5-17-039641-2, 978-5-9713-6651-5 — С. 577: «красноармеец З. А. Космодемьянская…»
  2. Правда о Зое Космодемьянской.
  3. Диагноз недели с доктором Бильжо

Джерела[ред.ред. код]