Космічна одіссея 2001 року (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Космічна одісея 2001)
Перейти до: навігація, пошук
Космічна одіссея 2001 року M:
2001: A Space Odyssey
2001-A-Space-Odyssey-523532.jpg
Жанр Наукова фантастика
Режисер Стенлі Кубрик
Продюсер Стенлі Кубрик
Сценарист Стенлі Кубрик
Артур Кларк
На основі The Sentinel[d][1]
У головних
ролях
Вільям Сільвестр
Кейр Дуйлліа
Гарі Локвуд
Оператор Джефрі Ансуорт
Композитор Ріхард Штраус, Хачатурян Арам Ілліч, Дьордь Лігеті і Йоганн Штраус
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer
Тривалість 141 хв.
Мова англійська мова[2][3] і російська мова
Країна США
Велика Британія
Рік 1968
Кошторис 10,5 млн $
IMDb ID 0062622
warnerbros.com/movies/home-entertainment/2001-a-space-odyssey/2194115b-486c-484c-a263-f718184462ce.html
CMNS: Космічна одіссея 2001 року на Вікісховищі

«Космічна одіссея 2001 року» (англ. 2001: A Space Odyssey, 1968) — британський класичний та культовий кінофільм режисера Стенлі Кубрика у жанрі фантастики. Це один з найбільш візуально цікавих фільмів світового кінематографу, що здобув премію «Оскар» за найкращі візуальні ефекти. В основу фільму ліг твір письменника-фантаста Артура Кларка «Вартовий», а сам письменник працював разом з режисером над сценарієм, перетвореним паралельно на роман «2001: Космічна Одіссея».

Сюжет обертається навколо знахідки на Землі та поза нею загадкових чорних Монолітів. Фільм послідовно показує їхній вплив на виникнення людей в минулому та вирішення пов'язаних з ними моральних проблем у майбутньому.

Сюжет[ред.ред. код]

Перші кадри «Космічної одіссеї 2001 року» показують Землю епохи зародження людства. В савані живе стадо австралопітеків, які страждає від голоду і сварок між собою. Вночі в савані з'являється Моноліт, що прилетів на Землю з космосу. Потрапивши під сонячне проміння, він пробуджує в приматів раціональне мислення. Австралопітеки здогадуються використати кістки як знаряддя для полювання, з чого починається їхня еволюція в людину, а Моноліт зникає.

Дія переноситься на кілька мільйонів років уперед, в майбутнє людей. На космічну станцію біля Землі прибуває доктор Гейвуд Флойд. Він очікує на рейс космічного корабля до місячної бази «Клавій», а тим часом спілкується по відеозв'язку з донькою і зустрічає знайомих учених. Від них Флойд чує про дивні події на базі: вже десять днів не можна отримати дозвіл на посадку туди. Доктор насправді має таємну місію на Місяці: дослідити знайдений там Моноліт, через який туди й не пускають посторонніх. Гейвуд обговорює з дослідниками чи варто приховувати відкриття і інформацію вирішують утримати в таємниці від громадськості. Щоб зібрати додаткові відомості, він вирушає до Моноліта, розкопаного під товщею місячного ґрунту. На розкопках він бачить повністю чорий паралелепіпед. Коли на нього потрапляє сонячне проміння, артефакт посилає сигнал у космос.

Минає вісімнадцять місяців. Корабель «Discovery One» летить до Юпітера. Оскільки люди ще не здійснювали настільки тривалих перельотів, було вирішено ввести команду дослідників у стан анабіозу, а політ довірити трьом членам екіпажа — двом пілотам NASA й новітньому комп'ютеру зі штучним інтелектом HAL 9000. Однак, крім логічних побудов, до алгоритму роботи HAL 9000 внесено й відтворення людських емоцій. У нього навіть беруть інтерв'ю, як у повноцінного члена екіпажу. Вчені Девід Боумен і Френк Пул обговорюють є його емоції справжніми, чи лише імітацією. Від HAL 9000 вони дізнаються про мету експедиції — ще один Моноліт, більший за місячний. Але на заваді стає поломка антени для зв'язку із Землею.

Пул виходить у відкритий космос на ремонтній капсулі, щоб полагодити антену. Однак, в нього пошкодужується подача кисню. Боумен сідає в іншу капсулу і рятує колегу. Обоє дослухаються до рекомендації комп'ютера як провести ремонт, але зауважують розбіжність в його даних і власних спостереженнях. Вони підозрюють, що HAL 9000 помиляється, тому вирішують вимкнути комп'ютер. Тим часом виходить з ладу система підтримки життя решти трьох астронавтів, які перебувають в анабіозі. HAL 9000 вбиває Френка, коли той виходить у космос. Боумен здогадується, що комп'ютер вбивця і розпитує навіщо він це зробив. Той відповідає, що прочитав розмову астронавтів про його відімкнення по губах. Оскільки його головною програмою є забезпечити успіх експедиції, HAL 9000 прийняв рішення усунути людей як головну загрозу в дослідженні Моноліта.

Боумен наважується відімкнути модулі комп'ютера, які відповідають за мислення, і одягнувши скафандр, вирушає до їх сховища. HAL 9000 намагається переконати астронавта, що не вбиватиме його і боїться померти. Але той не вірить і вимикає вищі мислиннєві функції. Лишившись один, він досягає Юпітера.

На орбіті планети Боумен бачить таємничий Моноліт і, наблизившись, стрімко переноситься крізь абстрактний простір. Дослідник бачить все дивніші видіння, поки не опиняється в кімнаті, створеній невідомим розумом за зразком людської архітектури. Приголомшений Боумен бачить постарілого самого себе, а потім і сам стає ним. Відчуваючи, що помирає, він лягає на ліжко і бачить перед собою Моноліт. Боумен перетворюється на зародок людини наступного етапу еволюції, що дивиться з космосу на Землю.

Створення фільму[ред.ред. код]

Після завершення роботи над фільмом «Доктор Стренджлайв» (1964), Стенлі Кубрик зацікавився темою позаземного розуму. Задумуючи фільм про це, Кубрик прагнув створити фільм якомога реалістичнішим з технічної точки зору. Тому він познайомився з працівниками НАСА: художником Гаррі Ленджем і вченим Фредеріком Ордвеєм. Для написання сценарію він звернувся за допомогою до письменника Артура Кларка і обоє почали писали відповідно сценарій і роман одночасно. Якщо Кубрик міняв щось у сценарії, Кларк робив відповідну зміну в романі і навпаки, тож обоє фактично стали співавторами двох творів. Передбачалося, що Кубрика буде названо співавтором роману, оскільки він завершив роботу першим, однак в підсумку єдиним автором зазначився Кларк. Число 2001 у назві фільму було обрано тому, що це перший рік нового сторіччя й тисячоліття. За словами Артура Кларка, Стенлі Кубрик хотів застрахуватися на чималу суму від можливих втрат на той випадок, якщо позаземний розум буде відкрито до прем'єри фільму.

У квітні 1965 на основі ілюстрацій Ленджа художник Ентоні Мастерс почав роботу над декораціями. Кубрик найняв Білл Пірсона — відомого конструктора моделей для кіно, що створив низку моделей космічних кораблів від кількох сантиметрів до 16-и метрів завдовжки. Кораблі збиралися з дерева, оргскла і пластмаси. Для зйомок місячного пейзажу привезли, вимили й пофарбували кілька тонн піску. Вже під час роботи над фонами Кларк і Кубрик домовилися зробити метою «Discovery One» не Юпітер, а Сатурн, оскільки ця планет азавдяки своїм кільцям видовищніша. Проте від ідеї довелося відмовитися, інакше довелося б переробляти вже готові фони. У своїх дослідження Кубрик натрапив на проект «Оріон» з ядерним двигуном Фрімена Дайсона. Саме такими планувалося обладнати «Discovery One», але Кубрик згодом передумав, щоб не викликати асоціацій з «Доктором Стренджлавом». Назва «Оріон» все ж залишилося у фільмі — так було названо посадковий місячний модуль.

Фільм коштував близько 10,5 мільйонів фунтів стерлінгів, з яких 6,5 мільйонів пішли на спецефекти. Задля досягнення ілюзії великих розмірів моделі кораблів знімалися покадрово з різним фокусом. Завдяки цьому і близькі і віддалені їхні частини виглядали однаково чітко. Зорі було знято за допомогою листа металу, пофарбованого в чорний колір, в якому вручну було просвердлено отвори, за якими містилося джерело світла. Рухаючи цей лист, Кубрик імітував політ космічних апаратів. Моноліт був виготовлений з дерева в натуральну величину і покритий кількома шарами чорної фарби з графітом. Артефакт спершу мав бути чорним тетраедром, однак на зйомках він неправильно відбивав світло. Потім Кубрик вирішив використовувати прозорий куб, але це виявилося занадто складно, тому що він відбивав світло студійних ламп. Потім був прямокутний моноліт з акрилу, який здався Кубрику неправдоподібним, і тільки потім — чорна плита із пропорціями сторін 1-4-9, таким же, як у будинку ООН у Нью-Йорку. Кубрик хотів, щоб усередині цього артефакта проявлялися якісь зображення і він вчив цим первісних приматів виготовляти знаряддя. Спеціально був виготовлений Моноліт з оргскла, проте через недосить якісне зображення задум було відкинуто.

Головною проблемою стали зйомки невагомості. Для цього в студії були побудовані величезні декорації — гігантська центрифуга вартістю $ 750 тисяч діаметром більше 10 метрів була створена компанією Vickers Engineering Group за шість місяців. Все обладнання та меблі, які перебували всередині центрифуги, кріпилися до підлоги. Вона не могла обертатися досить швидко для утримання акторів на внутрішній поверхні, але дозволяла зняти обертання космічної станції. Зображення телевізорів всередині центрифуги знімалося окремо і потім накладалося на плівку з інтер'єром. Щоб показати людей у невагомості, акторів підвішували на тросах. При цьому обираввся такий ракурс і розташування декорацій, щоб троси приховувалися за самими акторами. Всього в фільмі налічується 205 спецефектів, а після зйомок були знищені всі декорації.

Роль мавп грали актори в костюмах, які попередньо спостерігали за поведінкою горил в зоопарку.

Спочатку Кубрик планував, що музику спеціально для цього фільму напише Алекс Норт (який вже писав музику для його «Спартака»). Під час зйомок Кубрик ставив акторам класичну музику, щоб створити потрібний настрій. Ефект настільки його вразив, що він вирішив використовувати її й у фільмі. Саундтрек Норта був випущений Varese/Sarabande 5400 окремою платівкою ('Alex North's 2001').

Артур Кларк після прем'єри сказав про цей фільм: «Якщо ви його повністю зрозуміли, це значить, що ми зазнали невдачі. Ми прагнули поставити в ньому більше питань, ніж дати відповідей»[4][5].

Навколо фільму[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шведська база даних фільмів
  2. http://www.opensubtitles.org/en/subtitles/141691/2010-en
  3. http://www.opensubtitles.org/en/subtitles/3540446/2001-a-space-odyssey-en
  4. How Kubrick made 2001: A Space Odyssey – Part 1: The Dawn of Man. CinemaTyler (en-US). 2015-05-01. Процитовано 2017-03-24. 
  5. How Kubrick made 2001: A Space Odyssey – Part 2: The Floyd Section. CinemaTyler (en-US). 2015-05-01. Процитовано 2017-03-24. 
  6. Ікарія XB 1 festival-cannes.com (фр.)

Посилання[ред.ред. код]

Кінематограф Це незавершена стаття про кінематограф.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.