Космічне сміття
Космічне сміття або орбітальне сміття — некеровані об'єкти антропогенного походження, які більше не виконують свої функції та літають навколо Землі або в меншій мірі навколо інших планет. Ці об'єкти різноманітного походження становлять загрозу космічним апаратам[1]. Є ризик, що сміття почне подрібнюватися у геометричній прогресії внаслідок взаємних зіткнень. На навколоземній орбіті обертається близько 19 000 об'єктів. [2]
Походження[ред. | ред. код]
Є кілька джерел утворення космічного сміття:
- «Мертві супутники». Штучні супутники, які припинили своє функціонування і з певних причин не були знищені (це не передбачалося проектом запуску, супутник передчасно вийшов з ладу тощо).
- Останні ступені ракет. Після відділення власне корабля чи супутника від ракети-носія, деякі фрагменти ракети-носія залишаються на орбіті.
- Невеликі шматки. Незначні об'єкти — фрагменти обшивки, всілякі викрутки, що випали з рук космонавтів (астронавтів), тощо.
- Фрагменти знищених супутників. Особливо потенційно шкідливі наслідки військових навчань. Подібні тренування по знищенню своїх відпрацьованих супутників проводили: Китай, США, СРСР
Масштаби засмічення[ред. | ред. код]
Держава | Кількість | Частка |
---|---|---|
![]() |
4667 | 34.7 % |
![]() |
3723 | 27.7 % |
![]() |
3518 | 26.2 % |
![]() |
484 | 3.6 % |
![]() |
183 | 1.4 % |
![]() |
174 | 1.3 % |
Інші | 688 | 5.1 % |
Станом на 2012 рік на навколоземній орбіті обертається близько 19 000 об'єктів. [2] Майже 90 % сміття припадає на продукцію трьох держав: Росії (СРСР), США, Китаю. [3]
Небезпека вибухів[ред. | ред. код]
Причиною вибухів можуть бути електрохімічні реакції, що протікають в акумуляторах супутників. Місце, де стався вибух, огортають цілі хмари уламків. Поступово вони обволікають всю земну кулю. Більшість цих об'єктів знаходиться на орбітах з високим нахилом, площини яких перетинаються, тому середня відносна швидкість їх взаємного прольоту становить близько 10 км / с.
У 1983 році маленька піщинка (менше 1 мм в діаметрі) залишила серйозну тріщину на ілюмінаторі шаттла.
У липні 1996 року на висоті близько 660 км французький супутник зіткнувся з фрагментом третього ступеня французької ж ракети Arian.
10 лютого 2009 комерційний супутник американської компанії супутникового зв'язку Iridium, виведений на орбіту в 1997 році, зіткнувся з військовим російським супутником зв'язку « Космос-2251», запущеним в 1993 році і виведеним з експлуатації в 1995 році
Зони космічного сміття[ред. | ред. код]
Виділяють дві зони ущільнення космічного сміття:
- Низько-орбітальна зона на висотах 500-1.200 км над поверхнею Землі;
- Геостаціонарна зона на висоті приблизно 38.000 км.
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (травень 2013) |
Шляхи вирішення проблеми[ред. | ред. код]
Кількість сміття за межами Землі стала настільки великою, що уже може завадити космічним місіям. Також, якщо не почнеться процес «прибирання», існує імовірність того, що в процесі накопичення сміття почне падати на Землю, а це уже становить небезпеку. Саме тому британські вчені з університету Суррея запропонували технологію для спалення сміття в атмосфері. Cміттєзбиральний апарат RemoveDebis оснастили гарпуном, сіткою та вітрилом для того, щоб збирати сміття різного розміру і, по закінченню місії, також утилізувати апарат в шарах атмосфери. Раніше подібні засоби не використовувались в космосі, тож апарат проходить тест на ефективність роботи в умовах невагомості. На початку 2018 року апарат відправився на міжнародну космічну станцію, де астронавти готують його до початку роботи.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Японський телескоп Hitomi — загублений у космосі?
- ↑ а б Вчені підрахували кількість космічного сміття на орбіті: близько 19 тисяч об’єктів. Дзеркало Тижня. 2012-09-28. Архів оригіналу за 2012-10-23. Процитовано 2012-12-16.
- ↑ а б Більше за всіх у космосі «насмітила» Росія, — НАСА. Дзеркало Тижня. 2011-07-20. Процитовано 2012-12-16.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Британські вчені спалюватимуть космічне сміття у атмосфері. Tokar.ua (uk-UA). 2017-12-18. Процитовано 2018-09-28.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Космічне сміття |
Посилання[ред. | ред. код]
- Забруднення космосу // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 88.
|
![]() |
Це незавершена стаття про космос або космічний політ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |