Либідь (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Либідь
КА «Либідь»
Основні параметри
Повна назва Либідь
Організація ДКАУ
Оператор Укркосмос Україна Україна
Тип апарата Супутник зв'язку
Штучний супутник Землі
Ракета-носій Зеніт-3SLBФ
Космодром Байконур
Технічні параметри
Маса 1200 кг
Потужність 3 кВт
Час активного існування 15 років
Орбітальні дані
Тип орбіти ГСО
Вебсторінка
Вебсторінка http://www.ukrkosmos.com/project-main/libyd/

«Либідь» — перший український геостаціонарний телекомунікаційний супутник.

Призначення[ред. | ред. код]

Головним призначенням супутника «Либідь» є формування Національної системи супутникового зв'язку України, в тому числі:

  • надання послуг регіонального і закордонного телебачення і радіомовлення;
  • безпосереднього телемовлення;
  • надання послуг мультимедіа й Інтернет;
  • забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій та Інтранет на основі VSAT.

Супутник створювався на базі універсальної космічної платформи.

«Либідь» повинен був забезпечити пряму телевізійну трансляцію і швидкісний інтернет-доступ в країнах Східної Європи, частині Азії і на Близькому Сході. Експерти прогнозують підвищений попит на місткості вітчизняного космічного апарату через перехід багатьох закордонних і вітчизняних телеканалів у формат HD.

Виробництво[ред. | ред. код]

Основним підрядником будівництва супутника була визначена канадська компанія MacDonald Dettwiler and Associates (MDA), яка є провідним світовим виробником корисних навантажень для супутників зв'язку. MDA створить для супутника «Либідь» електроніку, запустить космічний апарат в орбітальну позицію 38,2° східної довготи та побудує для нього два центри контролю. Корпус і двигуни супутника будуть побудовані в Україні.

Загальна вартість будівництва космічного апарата і його наземної допоміжної інфраструктури для ДКАУ становить $ 254,6 млн. Для фінансування його будівництва буде взято кредит на 10 років у Експортного агентства Канади (EDC).

Субпідрядником виступав ІСС імені академіка М. Ф. Решетнева, який є відповідальний за супутникову платформу і конструкцію модуля корисного навантаження. Крім того, ІСС здійснює інтеграцію і випробування космічного апарата, його доставлення на космодром, бере участь в передпускових роботах, надає послуги з управління КА на початкових етапах експлуатації та проводить орбітальні випробування платформи. Також ІСС навчає персонал наземного комплексу управління КА «Либідь».

Загалом, вартість виробництва і підготовки супутника до запуску склала понад $ 300 млн[1].

Корисне навантаження[ред. | ред. код]

Зв'язкове корисне навантаження космічного апарату «Либідь»[2], що поставляється компанією MDA, включає в себе 24 транспондера в Ku-діапазоні, з яких активними є 20[3]. Потужність кожного транспондера складе 100—110 Ватт. У зону покриття променів супутника входять Східна Європа, частина Азії і Близький Схід.

Орбітальна позиція[ред. | ред. код]

Орбітальна позиція супутника, що була запланована (38,2° с.д.), викликала протести з боку французького супутникового оператора Eutelsat, який стверджував, що український супутник може конфліктувати з французькими супутниками на позиції 36° E. На сьогодні Eutelsat пропонує змінити орбітальну позицію українського супутника на 48° пн.д. натомість обіцяючи українській стороні можливість користування ретранслятором одного із супутників компанії[4].

Запуск[ред. | ред. код]

Запуск національного супутника зв'язку «Либідь» за допомогою ракети-носія «Зеніт-3SLБ» з космодрому Байконур планувався на 2011 рік. Проте згодом дата запуску неодноразово переносилися. У листопаді 2016 року Державне космічне агентство України повідомило про плани запустити «Либідь» у 2017 році. Затримка із запуском була пояснена втратою наземного комплексу управління супутником, створеного біля м. Євпаторії. У результаті було побудовано наземний сегмент в альтернативній конфігурації на території, підконтрольній Україні[5].

Станом на кінець грудня 2017 року, згідно з інформацією, яку надав голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко, виникла ситуація, коли в канадської компанії MacDonald Dettwiler and Associates (MDA) з'явилося небажання продовжувати роботу над проєктом, а саме: «MDA, яке є підрядником з розробки та запуску цього космічного апарату, заявило про вихід з проєкту 7 вересня. Протягом цього часу ми зробили ряд зусиль і на урядовому рівні, і на рівні космічного агентства, щоб повернути MDA до проєкту. Зараз вони не згодні.» Окрім цього, сформувалася низка інших об'єктивних і суб'єктивних проблем, які не дали здійснити запуск національного супутника зв'язку «Либідь» у 2017 році[6].

Згідно з відомостями зі джерел на космодромі Байконур, запуск національного супутника зв'язку «Либідь» у 2018 році також не відбувся з причини відсутності ракети-носія «Зеніт-3SLВФ»[7].

В даний час супутник «Либідь» знаходиться на зберіганні в ІСС імені академіка М. Ф. Решетнева в м. Желєзногорську (Росія).

Станом на 2022 рік супутник не вдалось повернути Україні для застосування.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Раді хочуть почути, куди Держкосмос витратив $1 мільярд. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
  2. КБ Южное разрабатывает украинский спутник связи "Либидь" для ЕССПИ. yuzhnoye.com.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  3. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2012. Процитовано 20 вересня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 7 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Україна готується до запуску свого першого супутника зв'язку «Либідь». Еспресо. 10.11.2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 10.11.2016.
  6. «Космічний розпил»: як Україна через корупцію не змогла запустити супутник. 20.12.2017, 08:24. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
  7. Український супутник не запустять з Байконура ракетою «Зеніт-3SLВФ» через її відсутність. 09.02.2018, 21:48. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018.
  8. Космічне агентство України: втрачені гроші, дефектні супутники, держзради у лавах 2022-08-19

Джерело[ред. | ред. код]