Космічні сили США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космічні сили США
Seal of the United States Space Force.svg
На службі з 20 грудня 2019 року як незалежна служба;
з 1 вересня 1982 року як Космічне командування ПС США
Країна США США
Вид Збройні сили США
Тип космічні війська
Роль космічна війна
Чисельність 16 тис.[1]
У складі Seal of the United States Department of the Air Force.svg Міністерство Повітряних сил США
Гарнізон/Штаб Пентагон
Гасло Semper Supra[2]
Вебсайт spaceforce.mil(англ.)
Командування
Поточний
командувач
генерал John W. Raymond
Визначні
командувачі
головнокомандувач — Джо Байден;
міністр оборони — Остін Ллойд;
міністр ПС — Джон Рот[en] (в. о.)

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Космічні сили США (англ. United States Space Force) — шостий вид збройних сил США, призначений для здійснення військових операцій у космічному просторі[1][3]. Засновані 20 грудня 2019 року із штаб-квартирою у Пентагоні. Згідно із Законом про Космічні сили, вони будуть організовані, навчені та оснащені для забезпечення свободи функціонування американської армії в космосі та здійснення невідкладних чи тривалих космічних операцій. До їхніх обов'язків належать захист інтересів США та стримування актів агресії шляхом проведення операцій у космосі[4].

Історія створення[ред. | ред. код]

До заснування Космічних сил космічною сферою у США у військовому плані займалися 60 різних організацій, що входять до структури Міністерства оборони та Розвідки. 80 % оборонного «космічного» бюджету інвестувалося у Повітряні сили США. При цьому простежувалася несправедливість у розподілі коштів. Так, у періоді між 2010 та 2014 роками бюджет Повітряних сил на літакобудування та космічні системи зменшився на третину, але коли бюджет знову почав зростати, закупівлі літаків зросли на 50 %, тоді як закупівлі для космічних потреб (супутники, обслуговчий персонал тощо) продовжували знижуватися ще на 17 %. Також давалася взнаки нестача вузькопрофільних спеціалістів, адже побудувати кар'єру в цій сфері непросто. Наприклад, 2016 року жоден з 37 полковників Повітряних сил, відібраних для підвищення у званні до бригадного генерала, не був офіцером космічної галузі. Все це призводило до повільного прийняття рішень, розкоординованості та труднощів у виявленні відповідального за помилку.

2017 року республіканець Майк Роджерс та демократ Джим Купер[en] запропонували створити «Космічний корпус» як окремий відділ у Міністерстві Повітряних сил. Ця концепція повинна була б нагадувати те, як Корпус морської піхоти США організаційно входить у структуру Міністерства військово-морських сил. Але цю пропозиція не підтримали.

Трамп демонструє підписану Директиву про космічну політику-3

Президент США Дональд Трамп уперше згадав про створення КВ у своїй промові у березні 2018 року.[5] А 18 червня на зустрічі із відродженою Національною Космічною Радою він підписав Директиву про космічну політику-3 (SPD-3). Трамп закликав Міністерство оборони «негайно розпочати процес, необхідний для створення космічних військ як шостого виду збройних сил», що будуть «окремими, але рівними» Повітряним силам. Безпосередньо це завдання покладалось на Голову Об'єднаного комітету начальників штабів США генерала Джозефа Данфорда.[6]

У серпні 2018 року віцепрезидент США Майк Пенс анонсував, що КВ з'являться 2020 року. 13 серпня Трамп підписав Акт Джона МакКейна Про національну безпеку на 2019 рік [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (No: 115—232). Згідно з ним Космічне Командування Збройних сил США повинно бути перезасноване наприкінці 2018 року.

У лютому 2019 року, згідно з SPD-4, виявилося, що спочатку КВ все-таки не будуть повністю незалежними від Міністерства Повітряних сил, однак у майбутньому отримають власне міністерство. Очолювати КВ буде чотиризірковий генерал або адмірал, що стане членом Об'єднаного комітету начальників штабів США. Заступник міністра ПС, що відповідатиме за космос, здійснюватиме цивільний нагляд. Його призначатиме президент і затверджуватиме сенат США.[7]

Планувалося, що Космічні сили на початку створення повинні налічувати 13 тис. осіб із бюджетом на 5 років у $13 млрд. Окрім усіх справ, пов'язаних із космосом, за які раніше відповідали Повітряні сили, КВ повинні також перейняти на себе справи від армії, військово-морського флоту, агентства протиракетної оборони, Управління стратегічних можливостей, НАСА, NOAA та Міністерства торгівлі США. Також вони повинні підтримувати тісні зв'язки із Національним офісом рекогностування.[8] Тобто до складу Космічних військ повинні увійти: Космічне командування Повітряних сил США, Перша Армійська Космічна бригада, Командування Космічними та військово-морськими воєнними системами[en] та Операційний центр військово-морських супутників. Обговорювалася необхідність створення Резерву та Національної гвардії Космічних військ.[9]

Відгуки[ред. | ред. код]

Схвально щодо створення Космічних військ відгукнулися:

Проти створення КВ виступили колишній міністр Повітряних сил Дебора Лі Джеймс[en] та Майкл О'Генлон із інституту Брукінгса. Вони вважають, що не варто розділяти Повітряні сили і що створення найменшої з наявних у США збройної сили навряд чи допоможе захистити супутники.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б United States Space Force (англ.). spaceforce.mil. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  2. https://www.spaceforce.mil/News/Article/2282948/the-us-space-force-logo-and-motto
  3. Американські космічні війська: президент Трамп пропонує створити шостий вид військ. Investorplace.com. 19 червня 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 28 жовтня 2018. (англ.)
  4. National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2020 (англ.). United States House of Representatives. December 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  5. Koren, Marina (13 березня 2018). Що має на увазі Трамп, говорячи про "Космічні війська"?. theatlantic.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 6 листопада 2018. (англ.)
  6. «Зауваження президента Трампа на зустрічі із Національною Космічною Радою та підписання Директиви про космічну політику-3 [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.]». Білий Дім. 18 червня 2018.
  7. Caitlyn Johnson (20 лютого 2019). Яким чином SPD-4 реорганізує військові космічні операції?. aerospace.csis.org. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 21 лютого 2019. (англ.)
  8. Sandra Erwin (17 вересня 2018). Міністр Повітряних сил прокладає дорожню мапу у створенні Космічних військ. spacenews.com. Процитовано 9 листопада 2018. (англ.)
  9. MARCUS WEISGERBER (22 жовтня 2018). Початковий план Пентагону по створенню Космічних військ. investorplace.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 31 жовтня 2018. (англ.)
  10. Joe Setyon (27 серпня 2018). Керівник НАСА: ми потребуємо Космічних військ для захисту енергетичних мереж від загрози, що існує. reason.com. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 6 листопада 2018. (англ.)
  11. Kara Swisher (2 листопада 2018). Ілон Маск: інтерв'ю виданню The Recode. recode.net. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 6 листопада 2018. (англ.)
  12. JACQUELINE KLIMAS (7 вересня 2018). Ніл Тайсон: місіями Космічних військ могли б бути захист від астероїдів та очистка орбіти від космічного сміття. politico.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 6 листопада 2018. (англ.)