Косоворотка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Російський костюм (1900)
Селянський хлопчик у косовортці (1820)

Косоворо́тка (рос. Косоворотка) — російська народна чоловіча сорочка з косим коміром. Має розріз збоку, а не посередині, як у звичайних сорочок; за версією історика Дмитра Ліхачова, такий комір створений для того, щоб натільний хрест не випадав під час роботи[1]. З'явилася у Московії не раніше XV століття[2], подібно до монгольського традиційного халату делі. В Україні й Білорусі була невідома; замість неї носили вишиванку. У XIX столітті, в Російській імперії, витіснила традиційну російську сорочку з прямим розрізом на грудях, що використовувалася як святкова[3]. Застібалася, зазвичай, ліворуч, або праворуч.

Полотняні косоворотки традиційно широко використовувалися в Росії в цивільному побуті, будучи синонімом російської чоловічої сорочки, а також як нижня солдатська білизна.Повсюдно зустрічалися сорочки з червоним тканням в клітинку і смужку. Вони були робочими і святковими, все залежало від багатства обробки.

Косоворотки носили навипуск, не заправляючи в штани. Підперізувалися шовковим шнуровим поясом або тканим поясом з вовни. Пояс міг мати на кінцях кисті. Зав'язка пояса розташовувалася з лівого боку. Косоворотки шили з полотна, шовку, атласу. Іноді розшивали по рукавах, подолу, коміру. У приміщеннях (у трактирі, крамниці, будинку тощо) косоворотки носили з жилетом.

1880 року косоворотка стала основою для гімнастерки, яку вперше запровадили у російській армії в Туркестанському військовому окрузі: полотняну косоворотку, яку видавали солдатам для гімнастичних занять, кріпили погони і дозволили її носити разом з поясною і плечовою портупеєю в строю і поза строєм.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ілля Фоняков: «Спогади про Д. С. Лихачова». «Дмитро Сергійович підтримав мене. І найнесподіванішим чином. Він заговорив про російську сорочку-косоворотку, розріз якої, виявляється, не випадково розташований не посередині грудей, а зміщений у бік. Саме для того, щоб ланцюжок і натільний хрест не вивалювалися назовні!»
  2. З розділу VI «Одяг та взуття» книги Дмитра Зеленіна «Східнослов'янська етнографія». (рос.)
  3. Зеленін Д. К. Восточнославянская этнография. — М.: Наука, 1991. — 512 с.
  4. Великий енциклопедичний словник. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]