Автономний край Косово і Метохія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косово і Метохія

серб. Аутономна Покрајина Косово и Метохија / Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija
алб. Krahina Autonome e Kosovës dhe Metohisë

Адм. центр Приштина
Країна  Сербія
Офіційна мова сербська і албанська
Населення
 - повне 1 808 195 осіб (2018)
Площа
 - повна 10 939 км²
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Дата заснування 28 вересня 1990
Код ISO 3166-2 RS-KM

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Автономний край Косово і Метохія

Автономний край Косово і Метохія (серб. Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija, серб. кир. Аутономна Покрајина Косово и Метохија) — автономний край Сербії, розташований на півдні країни.

Під час антибюрократичної революції на чолі зі Слободаном Мілошевичем у результаті скорочення повноважень Соціалістичного автономного краю Косово в 1990 році фактично відбулося повернення до статусу Косова і Метохії зразка до 1974 року — таким чином провінція з 1990 року стала автономною частиною Соціалістичної Республіки Сербії в рамках ширшої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. У 1992 році внаслідок розпаду Югославії край став автономною частиною нової Республіки Сербія у складі новоствореної Союзної Республіки Югославія.

У червні 1999 року, згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244, край перетворився на протекторат ООНТимчасову адміністрацію ООН в Косові, але, як і раніше, офіційно залишався частиною Сербії.

Після 1999 року Сербія та югославський уряд не мали контролю над територією, а в 2008 році в односторонньому порядку було проголошено Республіку Косово. Республіка Сербія не визнає Косово як незалежну державу та зберігає за собою адміністративний апарат для автономної провінції.

Історія[ред. | ред. код]

1990 року (під час розпаду СФРЮ) автономні права регіону були зменшені через заснування Автономного краю Косово (серб. Аутономна Покрајина Косово и Метохија) та «деградацію» основного закону провінції з рівня «Конституції краю» до рівня «Статуту краю». У відповідь група албанських політиків створює «Конституцію Республіки Косово» та проголошує незалежність провінції. Центральна влада оголосила надзвичайний стан і в липні розпустила парламент Косова.

Надалі почалися негаразди з югославським і сербським керівництвом та заворушення на етнічному ґрунті. Більша частина албанців у Косові бойкотує перепис населення 1991 року, так само як і всі вибори. Пізніше косовари обрали тимчасовий уряд на чолі з Буджаром Букоші, визнаний Албанією в жовтні 1991 року. На неконституційному референдумі 1992 року більшість сказала «так» незалежності Косова.

У 1992 році Косово стало частиною Республіки Сербія Союзної Республіки Югославія.

Ситуація загострилася в 1996 році та перейшла в фазу відкритої громадянської війни між Армією визволення Косова (алб. Ushtria Çlirimtare e Kosovës) й албанськими військовими підрозділами з одного боку та сербсько-югославськими з іншого.

Це призвело до виїзду з Косова близько 500 тис. албанських біженців та спричинило 12 тис. загиблих.

У 1999 році НАТО примусило сербсько-югославські війська вийти з Косова та передало край під контроль ООН. Це призвело до повернення албанців у Косово та приходу нових 100 тисяч із самої Албанії, кордону з якою Косово фактично не мало.

Визнання[ред. | ред. код]

Офіційно Україна проводить консультації з міжнародними партнерами (2008)[1] та займає позицію вичікування (2008) і невизнання (2010[2] — дотепер), юридично не приймаючи жодного рішення стосовно визнання незалежності Косово (2008).

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Частково визнана Республіка Косово поділена на 7 округів і 30 муніципалітетів. Інформація про них є у статті Адміністративний поділ Косова.

Округ Адмін.
центр
Населення
2002
Муніципалітети
та міста
Косовський
(Kosovski okrug
Косовски округ
)

Приштина 672,292
Косовсько-Поморавський
(Kosovsko-Pomoravski okrug
Косовско-Поморавски округ
)

Гнілане 217,726
Косовсько-Митровицький
(Kosovsko — Mitrovački okrug
Косовско — Митровачки округ
)

Косовська Митровиця 275,904
Пецький
(Pećki okrug
Пећки округ
)

Печ 414,187
Призренський
(Prizrenski okrug
Призренски округ
)

Призрен 376,085

Демографія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Етнічна мапа Косова
Етнічний склад Косова та Метохії по роках, у %
Рік Албанці Серби Решта
1871 32 64 4
1899 48 44 8
1921 66 26 8
1931 69 ?? ?
1939 60 34 5
1948 68 27 5
1953 67 27 6
1961 67 27 6
1971 74 21 5
1981 77 15 8
1991 82 11 7
2000 88 7 5
2007 92 5 3
Релігійна мапа Косова

Міста[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Косова
Призрен
Качанік
Місто Міська територія Муніципальний округ
2011 2011
Приштина 145 149
1
198 897
1
Призрен 85 119
2
177 781
2
Гнілане 54 239
3
90 178
6
Печ 48 962
4
96 450
4
Косовська Митровиця 46 230
5
84 235
7
Урошевац 42 628
6
108 610
3
Джяковіца 40 827
7
94 556
5

Адміністративно-територіальний поділ Югославії та її складових (1943—2010)[ред. | ред. код]

Югославія
1943 1946 19631 19741 1991 1992 1999 2003 2006 2008
ДФЮ ФНРЮ СФРЮ розпущена
ФД БіГ НР БіГ СР Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
ФД Хорватія НР Хорватія СР Хорватія Республіка Хорватія
ФД Македонія НР Македонія СР Македонія Північна Македонія
ФРЮ Сербія і Чорногорія2 розпущена
ФД Чорногорія НР Чорногорія СР Чорногорія Р Чорногорія (федеративна) Чорногорія
ФД Сербія НР Сербія СР Сербія Р Сербія (федеративна) Сербія
  • АК Воєводина   • САК Воєводина   • АР Воєводина
  • АК Косово 3    • САК Косово   • АК Космет 3   Протекторат ООН Республіка Косово
ФД Словенія НР Словенія СР Словенія Республіка Словенія
ФНР «Федеративна Народна Республіка» НР «Народна Республіка»
АК «Автономний Край» ФР «Федеративна Республіка» САК «Соціалістичний Автономний Край»
БіГ Боснія і Герцеговина Р «Республіка» СФР «Соціалістична Федеративна Республіка»
ДФ «Демократична Федерація» ФД «Федеральна Держава» СР «Соціалістична Республіка»

1  Роки, коли вступила в дію Конституція СФРЮ та були внесені зміни.
2  Союзна Республіка Югославія.
3  Космет скорочення від Косово і Метохія.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]