Костащук Василь Андрійович
| Василь Костащук Василь Андрійович Костащук | |
|---|---|
 Хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1896 Тулова, Снятинський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина |
| Смерть | 30 жовтня 1973 Коломия, Івано-Франківська область, УРСР (тяжка хвороба) |
| Поховання | Тулова |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР.svg){kind=small} УНР УРСР |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1915—1920 |
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УГА |
| Рід військ |  Сухопутні війська |
| Війни / битви | |
Васи́ль Андрійович Костащу́к (нар. 1896, Тулова, Коломийський район, Івано-Франківська область — пом. 30 жовтня 1973, Коломия) — український педагог, письменник, мемуарист, учасник Першої світової війни та громадсько-політичний діяч доби Західноукраїнської Народної Республіки. Директор школи в селі Тулова, шкільний інспектор райвідділу освіти в Снятинському районі Івано-Франківської області. Перший біограф та автор спогадів про письменника Василя Стефаника «Володар дум селянських».
Народився 1897 року в селі Тулова Снятинського повіту. Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом навчався у Коломийській гімназії, а пізніше — у учительській семінарії в Заліщиках. Через початок Першої світової війни не закінчив навчання — у 1915 році був мобілізований до австро-угорського війська.
У добу ЗУНР служив хорунжим у повітовій експозитурі в Снятині (листопад 1918 — травень 1919). Після війни завершив навчання, склав семінарійну матуру й працював учителем, згодом — директором школи у рідній Тулові, де викладав до 1939 року.
За радянського часу обіймав посаду шкільного інспектора у районному відділі освіти Снятина. Під час німецької окупації знову очолив школу у Тулові. Після війни мешкав у Коломиї, працював у шкільній системі. Останні роки життя провів у Коломиї в домі колеги-учителя Крупського. Помер 30 жовтня 1973 року, похований 1 листопада в рідному селі.
Василь Костащук активно друкувався у міжвоєнній пресі. Його публікації з'являлися у газетах і журналах «Громадський голос», «Дзвони», «Новий Час», «Вістник». Серед найвідоміших його творів — спогад «Різдво у Василя Стефаника», вперше опублікований у «Новому Часі» 7 січня 1937 року, який неодноразово передруковувався в українській пресі. Також автор спогадів «Стефаник сам з собою» («Вістник», липень–серпень 1937) та книжки «Володар дум селянських», що була перекладена польською та чеською мовами.
Першою дружиною Костащука була Ганна Фодчук із Тулови. Після її смерті одружився вдруге з учителькою на прізвище Слюзар.
- Костащук В. Володар дум селянських. — Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1959. — 182 с.
- Костащук В. Володар дум селянських. — Ужгород: Карпати, 1968. — 190 c.
- Бажанський М. Вічно житимуть… Постаті від зарання історії, аж до найновіших часів: Біограф. словник. — Детройт, 1984. — 525 с.
- Королько А. Ivan Franko's contribution to the dissemination of radical ideas in Pokuttia. Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. 2017. Ч. 29–30. С. 260—267.
- Нахлік О. Костащук Василь Андрійович. Франківська енциклопедія / Ред. колегія: Микола Жулинський (голова), Євген Нахлік (заступник голови), Микола Легкий, Алла Швець та ін. ; НАН України. Ін-т Івана Франка ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Львів: Світ, 2024. Т. 2 : З–Кузеля. Серія: Іван Франко і нова українська література. Попередники та сучасники: у чотирьох томах / Науковий редактор і упорядник Євген Нахлік ; [керівники проєкту «Франківська енциклопедія» Микола Жулинський, Євген Нахлік ; Вступне слово «Від наукового редактора й упорядника» Євгена Нахліка ; відп. секретар Оксана Нахлік ; добір ілюстрацій Євгена Нахліка]. С. 645—646.
- Хороб С. С. Публіцистика Василя Стефаника: штрихи до портрета / С. С. Хороб // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. 2022. № 16(63). С. 264—278.
