Перейти до вмісту

Костащук Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Костащук
Василь Андрійович Костащук
 Хорунжий
Загальна інформація
Народження1896
Тулова, Снятинський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть30 жовтня 1973(1973-10-30)
Коломия, Івано-Франківська область, УРСР
(тяжка хвороба)
ПохованняТулова
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
 УНР
 УРСР
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби19151920
Вид ЗСЗбройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 УГА
Рід військ Сухопутні війська
Війни / битви

Васи́ль Андрійович Костащу́к (нар. 1896, Тулова, Коломийський район, Івано-Франківська область — пом. 30 жовтня 1973, Коломия) — український педагог, письменник, мемуарист, учасник Першої світової війни та громадсько-політичний діяч доби Західноукраїнської Народної Республіки. Директор школи в селі Тулова, шкільний інспектор райвідділу освіти в Снятинському районі Івано-Франківської області. Перший біограф та автор спогадів про письменника Василя Стефаника «Володар дум селянських».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1897 року в селі Тулова Снятинського повіту. Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом навчався у Коломийській гімназії, а пізніше — у учительській семінарії в Заліщиках. Через початок Першої світової війни не закінчив навчання — у 1915 році був мобілізований до австро-угорського війська.

У добу ЗУНР служив хорунжим у повітовій експозитурі в Снятині (листопад 1918 — травень 1919). Після війни завершив навчання, склав семінарійну матуру й працював учителем, згодом — директором школи у рідній Тулові, де викладав до 1939 року.

За радянського часу обіймав посаду шкільного інспектора у районному відділі освіти Снятина. Під час німецької окупації знову очолив школу у Тулові. Після війни мешкав у Коломиї, працював у шкільній системі. Останні роки життя провів у Коломиї в домі колеги-учителя Крупського. Помер 30 жовтня 1973 року, похований 1 листопада в рідному селі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Василь Костащук активно друкувався у міжвоєнній пресі. Його публікації з'являлися у газетах і журналах «Громадський голос», «Дзвони», «Новий Час», «Вістник». Серед найвідоміших його творів — спогад «Різдво у Василя Стефаника», вперше опублікований у «Новому Часі» 7 січня 1937 року, який неодноразово передруковувався в українській пресі. Також автор спогадів «Стефаник сам з собою» («Вістник», липень–серпень 1937) та книжки «Володар дум селянських», що була перекладена польською та чеською мовами.

Родина

[ред. | ред. код]

Першою дружиною Костащука була Ганна Фодчук із Тулови. Після її смерті одружився вдруге з учителькою на прізвище Слюзар.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Костащук В. Володар дум селянських. — Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1959. — 182 с.
  • Костащук В. Володар дум селянських. — Ужгород: Карпати, 1968. — 190 c.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бажанський М. Вічно житимуть… Постаті від зарання історії, аж до найновіших часів: Біограф. словник. — Детройт, 1984. — 525 с.
  • Королько А. Ivan Franko's contribution to the dissemination of radical ideas in Pokuttia. Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. 2017. Ч. 29–30. С. 260—267.
  • Нахлік О. Костащук Василь Андрійович. Франківська енциклопедія / Ред. колегія: Микола Жулинський (голова), Євген Нахлік (заступник голови), Микола Легкий, Алла Швець та ін. ; НАН України. Ін-т Івана Франка ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Львів: Світ, 2024. Т. 2 : З–Кузеля. Серія: Іван Франко і нова українська література. Попередники та сучасники: у чотирьох томах / Науковий редактор і упорядник Євген Нахлік ; [керівники проєкту «Франківська енциклопедія» Микола Жулинський, Євген Нахлік ; Вступне слово «Від наукового редактора й упорядника» Євгена Нахліка ; відп. секретар Оксана Нахлік ; добір ілюстрацій Євгена Нахліка]. С. 645—646.
  • Хороб С. С. Публіцистика Василя Стефаника: штрихи до портрета / С. С. Хороб // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. 2022. № 16(63). С. 264—278.