Костел Благовіщення Пресвятої Богородиці (Тадані)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Благовіщення Пресвятої Богородиці
Wooden Kosciol in Tadani.jpg
50°04′42″ пн. ш. 24°25′16″ сх. д. / 50.078472° пн. ш. 24.42111° сх. д. / 50.078472; 24.42111Координати: 50°04′42″ пн. ш. 24°25′16″ сх. д. / 50.078472° пн. ш. 24.42111° сх. д. / 50.078472; 24.42111
Тип споруди пам'ятка архітектури і костел
Розташування Україна Україна, Львівська областьТадані
Кінець будівництва 1655 ?
Зруйновано після 1718
Відбудовано 1734
Належність РКЦ
Стан Пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса Львівська область Кам'янка-Бузький район с. Тадані
Епонім Благовіщення Пресвятої Богородиці
Костел Благовіщення Пресвятої Богородиці (Тадані). Карта розташування: Україна
Костел Благовіщення Пресвятої Богородиці (Тадані)
Костел Благовіщення Пресвятої Богородиці (Тадані) (Україна)
CMNS: Костел Благовіщення Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Костел Благовіщення Пресвятої Богородиці — розміщений у с. Тадані Львівського району Львівської області. Занесений до Реєстру пам'яток архітектури національного значення з охоронним номером 459.

Історія[ред. | ред. код]

120603 5DM2 01126.jpg

Перша документальна згадка про село і замок Тадані походить з 1440, а 1563 поселення отримало міське право. На 1669 містечко платило найменші податки чопове і шеляжне з усіх міст Руського воєводства, а 1757 було звільнене від усіх платежів. На ХІХ ст. Тадані були селом родини Бартманських.

Католицьку парафію заклали 29 червня 1610 на день Святих Петра і Павла. На її утримання 1610 відписали десятину з села Горпин. Чесник каменецький Станіслав Рогальський († 1668) записав на користь костелу доволі значні засоби, передані 1686 буським суддею Войцехом Коцом. До парафії крім Таданів належало село Горпин (1718), чи Деревляни, Спас. Спочатку парафія відносилась до деканату львівського, згодом буського (1765), глинянського (1843). Можливо, 1840 парафію тимчасово інкоропорували до парафії Кам'янка-Струмилової.

120603 5DM2 01130.jpg

Час спорудження першого костелу Свв. Петра і Павла у центрі містечка невідомий. На час візитації 1718 у Таданях стояв невеликий костел з трьома вівтарями, хрестильницею, який через декілька років згорів. Власник Таданів, белзький хорунжий Йосиф Коц збудував новий костел, завершений до 1734, що засвідчує напис в інтер'єрі. Але при візитації 1741 костел охарактеризували незавершеним. Тоді у нефі стояло 3 вівтарі — головний з образом Матері Божої, бічний св. Антонія і ще один незавершений бічний. Костел освятив 1766 львівський латинський архієпископ Вацлав Сєраковський.

На час візитації 1821 підвалини спорохнявіли, дах, крокви, підлога вимагали ремонту. Одна сторона костелу була стягнута дубовими балками з залізними тягами. Всередині було три сницарської роботи посріблені вівтарі. Головний з образом Матері Божої, покритим дерев'яною позолоченою шатою, бічні Св. Тадея і св. Теклі, проповідниця, хрестильниця, 9 образів на стінах, срібне літургічне начиння. Багато дрібних деталей вівтарів, конфесіоналів, спорядження вимагало направи. на огородженій парканом території стояла крита драницями каркасна дзвіниця. На 1828 стан костелу в основному залишався без змін.

Інтер'єр костелу розписали 1838, дахи покрили 1936 бляхою, але через два роки писали про пошкодження спорядження і стін костелу сирістю. Костел пережив Другу світову війну і пробощ Ян Кутовський передав більшість літургійних речей до Успенського костелу Кам'янки-Бузької, ключі залишив пароху церкви Дерніва і з найціннішими речами виїхав 30 квітня 1944 до Польщі. В СРСР закритий костел перетворили на колгоспний склад, переробний пункт льону.

У липні 1992 костел передали віруючим РКЦ і 23 вересня він був освячений. Костел обслуговують священники з Кам'янки-Бузької, проводячи богослужіння декілька разів впродовж року.

Костел[ред. | ред. код]

120603 5DM2 01134.jpg

Костел має зрубну конструкцію на цегляному підмурівку, покриту зовні вертикальною лиштвою. Лише передсіння має каркасну будову. Двопрясловий неф замикається вужчим коротшим пресбітерієм з тригранною апсидою. З півночі прибудовано прямокутне захристя. Зовні неф посилено брусами з залізними тягами. Стеля імітує бочарне склепіння. На арці пресбітерія розміщено зображення Розіп'ятого Ісуса і напис «Iesus Nazarenys 1734 Rex Iudaeorum». Музичні хори з дощатим парапетом оперті на два стовпи. Підлога складена з дощок. Двосхилий дах над нефом увінчаний сигнатуркою.

120603 5DM2 01138.jpg

Інтер'єр вкритий 1838 розписами переважно імітацією мармуру, рокайлевими узорами, ліліями. Обрамлення вівтаря має вигляд підтримуваного ангелами покрову, під яким зображено Матір Божу Непорочну з написом. У нефі зображено погруддя св. Яна Непомуцена у медальйоні.

Костел у Тадані поряд з костелом у Станіславчику є чи не єдиними збереженими дерев'яними костелами XVII—XVIII ст.[1] на теренах України і доволі цінними прикладами сакрального будівництва, оскільки у ХІХ ст. — ХХ ст. більшість з них була замінена мурованими спорудами. Не менш цікавим є зображення Матері Божої Непорочної, створеного на основі медальйону, який випускали за згодою архієпископа Парижу 1832 на згадку видіння св. Катерини Лябур[2]. Це один з перших прикладів використання зображення медальйону, схваленого папою Левом XIII лише 1894 року.

Марійський медальйон. 1830

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл УРСР: Львівська область. — К. : ГРУРЕ, 1968 р.
  • Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. T. 11. — Kraków, 2003.— S. 67—93. (пол.)
  • Памятники градостроительства и архитектуры УССР.— Киев: Будівельник, 1985.— T. 3.— С. 144 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дерев'яні костели і каплиці. Архів оригіналу за 25 березень 2015. Процитовано 25 березень 2015. 
  2. Katarzyna Labouré (пол.)