Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще)
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2019) |
| Оборонний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії | |
|---|---|
 вигляд із півдня | |
| 49°33′11″ пн. ш. 24°53′47″ сх. д. / 49.5530750° пн. ш. 24.8965361° сх. д.Координати: 49°33′11″ пн. ш. 24°53′47″ сх. д. / 49.5530750° пн. ш. 24.8965361° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, с. Біще |
| Початок будівництва | 1339 |
| Стиль | готика, ренесанс, бароко |
| Належність | Римо-католики |
| Єпархія | Львівська архідієцезія |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
  Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще) (Україна) | |
 | |
 Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі | |
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Біщому (пол. kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii) — оборонна культова споруда, розташована в селі Біщому Бережанського району Тернопільської області. Є парафіяльним храмом Римо-католицької церкви в Україні. Частково знищений під час Другої світової війни. Поблизу костелу є католицькі поховання XVI—XX століть.
Архітектура[ред. | ред. код]
Значний уплив на архітектуру костелу зумовило його оборонне значення. У ньому поєднуються романський стиль та Ренесанс (Відродження).
Щодо будівничих, то різні джерела вказують на те, що цей храм споруджували відомі архітектори зі Львова та Бережан.
Споруда в плані нагадує форму хреста із прибудовою на заході, поблизу апсиди. Зі східного боку над входом споруджена вежа. Фасад оздоблюють скульптури Діви Марії із Малим Ісусом та Ієроніма Стридонського. На оборонний характер споруди вказують товсті стіни та бійниці в північній та південній частині споруди, прикостельне приміщення арсеналу, залишки земляних укріплень. Вікна виконані в готичному стилі. Дах не зберігся.
Костел до Другої світової війни славився своїми майстерно виконаними скульптурами, які на сьогодні збереглись лише на фасаді. Добре збереглися також інтер'єр і хори. Дах із середини виконаний у вигляді нервюр, на зовнішній стороні яких зараз ростуть дерева.
Історія[ред. | ред. код]
1625 року згаданий Бартоломей — будівничий храму в Біщому (лат. murator ecclesiae Buszczensis).[1]
-
Вежа костелу -
Хори костелу в Біще -
Фасад -
Макет костелу у львівському Парку замків та оборонних споруд давньої України -
Фасад костелу -
Костел
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 158. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1.). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Клименко О., Уніят В., Файфура В. Біще // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 140–141. — ISBN 966-528-197-6..
- Мельничук Б., Пришляк В., Савчук В., Федечко М. Біще // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 361—363. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Buszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 482. (пол.) — S. 482. (пол.)
- Kunzek T. Wieś Buszcze // Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 39. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Замки та храми України [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Світлини костелу на ЖЖ
| ||||||||||||||