Перейти до вмісту

Костел Святого Антонія (Великі Межирічі)

Координати: 50°39′36″ пн. ш. 26°51′00″ сх. д. / 50.65991° пн. ш. 26.850019° сх. д. / 50.65991; 26.850019
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Костел Святого Антонія
50°39′36″ пн. ш. 26°51′00″ сх. д. / 50.65991° пн. ш. 26.850019° сх. д. / 50.65991; 26.850019
Тип спорудихрам Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Україна Редагувати інформацію у ВікіданихВеликі Межирічі Редагувати інформацію у Вікіданих
Станпам'ятка архітектури національного значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Костел Святого Антонія (Великі Межирічі). Карта розташування: Україна
Костел Святого Антонія (Великі Межирічі)
Костел Святого Антонія (Великі Межирічі) (Україна)
Мапа
CMNS: Костел Святого Антонія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Костел Святого Антонія, бл. 2005

Костел Святого Антонія — культова споруда в колишньому містечку Межирічі корецькому (нині село Великі Межиричі Рівненської області, Україна). Пам'ятка архітектури України національного значення. Збудований в індивідуальному стилі Войцеха Ленартовича з грою різновеликих об'ємів, кожний з яких має свій, бароковий за характером фронтон.

Історія

[ред. | ред. код]

Побудований упродовж 17021725 рр. коштом тодішнього володаря села, краківського старости, князя Єжи Домініка Любомирського. Будували його за проєктом архітектора Войцеха Ленартовича (майстер любомирського[джерело?] цеху каменярів і каменотесів, автор проєктів костелів Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Угнів), Святого Марка (Варяж) та Новоукраїнки).

"Костел св. Антонія Падуанського, ордену Найсвятішої Панни Марії отців піарів у Межирічі", згадується у листі папи римського Климента XI до межиріцьких монахів ордену піарів. Його датовано 6 липня 1715 року, і в ньому йдеться про утримання ордену, навчання студентів, публічні зібрання, читання сезонних ораторій, приймання бідних, проведення богослужінь у костелі св. Антонія під час різних урочистостей, обрядів і т.п. Також, папа відпускав усі гріхи членам цього ордену, і тим хто вступить до нього (у перший день вступу). Це мало сприяти зростанню ордену, позаяк папа "ввіряв його милосердному Всемогутньому Богу і благодаті св. Петра і Павла".[1]

Консекрацію храму 1725 року провів єпископ Стефан Богуслав Рупньовський.

У наші дні — покинутий, стоїть пусткою та потребує реставрації, ніяк не використовується.

У листопаді 2014 року поблизу храму були перепоховані знайдені всередині на нижньому поверсі людські останки[2].

План костелу

Архітектура

[ред. | ред. код]

Побудований за проєктом архітектора Войцеха Ленартовича, в індивідуальному стилі митця, з грою різновеликих об'ємів, кожний з яких має свій, бароковий за характером фронтон. Будівля цегляна, тринавна, чотиристороння, зального типу з хорами. Склепіння хрещаті. Середня нава виділена у просторову структуру інтер'єру; він значно ширше бічних, відрізняється глибинним розкриття внутрішнього простору. Цьому сприяє трьох-пролітна аркада, яка об'єднує з ним середнє членування нартекса і розкритий в інтер'єрі апсидний обсяг. Бічні членування в нартексі з гвинтовими сходами завершуються двоярусними, квадратними в планах вежами-дзвіницями. Ззовні стіни будинку розчленовані пілястрами; на бічних фасадах розташування відповідає внутрішнім опорним стовпам. Вікна з лучковими перемичками розташовані високо. Спорудження прикрашено трьома фронтонами барокового характеру. Принципам розвиненого бароко в зовнішньому декорі відповідають розірваний сегментний фронтон головного порталу, сегментні сандрики і високий антаблемент з розкрепованим фризом і карнизом, периметрально оперізуючий будинок. Абсида прямокутна. Західний фасад у стриманих формах бароко з тонкими пілястрами і двома бічними вежами зі сходинками нагору. Вежі мають ніші для скульптур у 2 яруси.

Інтер'єр вирізнявся багатством пластичного декору. Мав орган. Інтер'єри зруйновані.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

У 2020 році в костелі пройшли знімання сцени фільму «Максим Оса та золото Песиголовця».[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Годун, Тарас (13 жовтня 2024). Лист папи римського Климента XI до членів ордену Найсвятішої Панни Марії отців піарів у костелі в Межирічі. Історія Рівненщини. Першоджерела (українською) .
  2. На Рівненщині поблизу костелу Святого Антонія перепоховали останки, які знайшли у святині (ВІДЕО)
  3. Нуарна атмосфера і кіно, після якого вироблятимуть бойові дрони «Оса»! Чим здивує фільм «Максим Оса»? - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 23 березня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]