Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оборонний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Church of the Assumption in Bishche.jpg
вигляд із півдня
49°33′11″ пн. ш. 24°53′47″ сх. д. / 49.5530750° пн. ш. 24.8965361° сх. д. / 49.5530750; 24.8965361Координати: 49°33′11″ пн. ш. 24°53′47″ сх. д. / 49.5530750° пн. ш. 24.8965361° сх. д. / 49.5530750; 24.8965361
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, с. Біще
Поч. будівництва 1339
Стиль готика, ренесанс, бароко
Належність Римо-католики
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще). Карта розташування: Україна
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще)
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще) (Україна)

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (пол. kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii) — оборонна культова споруда, розташована у селі Біще Бережанського району Тернопільської області, Україна. Є парафіяльним храмом Римо-католицької церкви в Україні. Частково знищений під час Другої світової війни. Поблизу костелу є католицькі поховання XVIXX століть.

Архітектура[ред. | ред. код]

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Значний уплив на архітектуру костелу зумовило його оборонне значення. У ньому поєднуються романський стиль та Ренесанс (Відродження).

Щодо будівничих, то різні джерела вказують на те, що цей храм споруджували відомі архітектори зі Львова та Бережан.

Споруда у плані нагадує форму хреста із прибудовою на заході, поблизу апсиди. Зі східного боку над входом споруджена вежа. Фасад оздоблюють скульптури Діви Марії із Малим Ісусом та Ієроніма Стридонського. На оборонний характер споруди вказують товсті стіни та бійниці у північній та південній частині споруди, прикостельне приміщення арсеналу, залишки земляних укріплень. Вікна виконані у готичному стилі. Дах не зберігся.

Костел до Другої Світової війни славився своїми майстерно виконаними скульптурами, які на сьогодні збереглись лише на фасаді. Добре збереглися також інтер'єр і хори. Дах із середини виконаний у вигляді нервюр, на зовнішній стороні яких зараз ростуть дерева.

Історія[ред. | ред. код]

1625 року згаданий Бартоломей — будівничий храму в Біщі (лат. murator ecclesiae Buszczensis).[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 158. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1.). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]