Костел всіх святих (Годовиця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Усіх Святих
Назва на честь: День усіх святих
Godovitsya1.jpg

49°45′51″ пн. ш. 23°55′03″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91750° сх. д. / 49.76417; 23.91750Координати: 49°45′51″ пн. ш. 23°55′03″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91750° сх. д. / 49.76417; 23.91750
Тип церква
Країна

 Україна

Розташування Годовиця
Тип будівлі костел
Архітектурний стиль бароко
Автор проєкту Бернард Меретин
Архітектор Бернард Меретин
Скульптор Іван Георгій Пінзель
Матеріал цегла
Засновник Стефан Мікульський
Будівництво 1751 — 1758
Стан в процесі руйнування
Ідентифікатори й посилання
Костел всіх святих (Годовиця). Карта розташування: Україна
Костел всіх святих (Годовиця)
Костел всіх святих (Годовиця) (Україна)

CMNS: Костел всіх святих у Вікісховищі

Костел Усіх Святих у Годовиці — парафіяльний римо-католицький храм, пам'ятка архітектури 18 століття стилю бароко в селі Годовиця Пустомитівського району Львівської області. Перебуває в жалюгідному стані та потребує реставрації.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво[ред. | ред. код]

Зведений протягом 17511758 років на кошти львівського архидиякона РКЦ Стефана Мікульського.

Архітектор — Бернард Меретин (творець собору святого Юра у Львові).

На думку Збіґнева Горнунґа, костел є прообразом кількох храмів. Зокрема, костелів Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Бучач,[1] Коломия), костелів Непорочного зачаття Діви Марії (Лопатин), святого Станіслава (Буськ), Воздвиження Чесного Хреста (Берездівці).

Реставрації[ред. | ред. код]

Реставрації храму проводили в 1900, 1927 (головний вівтар), 19291931 (внутрішні розписи).

Сучасність[ред. | ред. код]

У радянські часи костел використовували як господарську споруду і замкнули остаточно 1961 року. У 1974-му в храмі сталася пожежа, і невдовзі завалився дах із розписами 18 століття. Сучасний стан пам'ятки — жалюгідний.

У липні 2013 під час візиту до Львова французького посла почесний консул Франції у Львові Данило Ярема повідомив, що французька сторона допоможе відновити костел[2].

Опис[ред. | ред. код]

Архітектура[ред. | ред. код]

Панорама інтерʼєру

Однонавний цегляний храм — хрестовий у плані, зі скороченим трансептом, притвором та північним приміщенням по осі абсиди. Нава, абсида, північне приміщенням та притвор перекриті хрестовими склепіннями.

Центральний об'єм костелу увінчує сигнатурка. На фасаді — подвійні пілястри коринфського ордеру. Бароковий фронтон прикрашено декоративними кам'яними вазами. Притвор завершується трикутним фронтоном та аттиком у вигляді балюстради. Пластичність зовнішніх обрисів будівлі досягається завдяки заокругленості її кутів.

Скульптура[ред. | ред. код]

Першим звернув увагу на різьблені роботи в костелі Ян Антоневич-Болоз, після нього — трохи Адам Бохнак. Тадеуш Маньковський вважав, що їхнім автором був Пінзель, такої ж думки був і Мечислав Гембарович. Збігнев Горнунг вважав, що їх автором був Антон Осинський.[3] Ян Островський вважає, що Пінзеля варто вважати головним творцем «різьби» в костелі. Також стверджує, що тут працював Матвій Полейовський, а великі ангели головного вівтаря — це, правдоподібно, робота невідомого співробітника Пінзеля, який також був автором «різьби» в головному вівтарі в парафіяльному костелі в Бучачі.[4] Пйотр Красний і Якуб Сіто припускають, що Петро Полейовський разом з Пінзелем виконав фігури великих ангелів, які прикрашали розп'яття головного вівтаря.[5]

Живопис[ред. | ред. код]

Стіни та стеля вкриті фресками, виконаними у кінці 18 століття художником Ролінським.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. cz. I.). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  2. Французи допоможуть відновити храм на Львівщині, де були скульптури Пінзеля // РІСУ.
  3. Ostrowski J. K Kościół parafialny p.w. Wszystkich Świętych w Hodowicy… — S. 36. (пол.)
  4. Ostrowski J. K Kościół parafialny p.w. Wszystkich Świętych w Hodowicy… — S. 37. (пол.)
  5. Krasny P., Sito J. «Pan Piotr Polejowski snycyrz lwowski» i jego dzieła w kościele Franciszkanów w Przemyślu… — S. 185. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]