Костел святих Йоакима і Анни (Володимир-Волинський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Святих Йоакима і Анни
Wlodzimierz kosciol.jpg
Костел Святих Йоакима і Анни
50°50′50″ пн. ш. 24°19′10″ сх. д. / 50.8472778° пн. ш. 24.3196250° сх. д. / 50.8472778; 24.3196250Координати: 50°50′50″ пн. ш. 24°19′10″ сх. д. / 50.8472778° пн. ш. 24.3196250° сх. д. / 50.8472778; 24.3196250
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаВолодимир-Волинський
Стиль віленське бароко
Належність римо-католицька церква
Костел святих Йоакима і Анни (Володимир-Волинський). Карта розташування: Україна
Костел святих Йоакима і Анни (Володимир-Волинський)
Костел святих Йоакима і Анни (Володимир-Волинський) (Україна)
Костел святих Йоакима і Анни у Вікісховищі?

Костел святих Йоакима і Анни — римо-католицька парафіяльна церква у Володимирі-Волинському.

Історія[ред. | ред. код]

Побудований у 1752 році у стилі бароко єпископом Адамом Война-Оранським, який раніше був місцевим настоятелем. Костел було зведено на місці попереднього дерев'яного храму, закладеного княжною Анною Збаразькою у 1554 році.

З 1751 року костелом піклувалися капуцини, які через рік побудували мурований храм. Костел кілька разів знищували пожежі, відновлений у середині XVIII століття в стилі віленського бароко. За легендою, в 1794 р. у монастирі капуцинів були заховані коштовності державної скарбниці поділеної Речі Посполитої. У 1832-му році в контексті антипольських реформ російського уряду монастир було ліквідовано. Храм в середині XIX століття реставрували, а на місці зруйнованого монастиря місцевий дворянин побудував будинок. Після другої світової війни костел був діючим до 1958 року, після чого в ньому розташували кав'ярню та концертну залу. Тоді ж було розібрано огорожу та дзвіницю. Костел повернутий вірним у 1992 році.

Архітектура[ред. | ред. код]

Костел являє собою тринавну базиліку, побудовану у плані прямокутника, з прямокутним презбітерієм, двома ризницями та невеликим нартексом. Фасад храму фланкують дві триярусні вежі, об'єднані трикутним фронтоном. Зліва від нартекса у стіну вмурована кам'яна пам'ятна дошка 1561 року (ймовірно, походить з попереднього костелу) з барельєфом благодійника костелу Подгороденського у лицарських обладунках.

Найціннішим елементом інтер'єру є бароковий головний вівтар. Під костелом — підвальні приміщення з напівциркульними склепіннями.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]