Костел святих Петра і Павла (Вільнюс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Святих Петра і Павла
лит. Šv. apaštalų Petro ir Povilo bažnyčia
Костел Святих Петра і Павла (Вільнюс) 1.jpg
54°41′38″ пн. ш. 25°18′22″ сх. д. / 54.694° пн. ш. 25.306° сх. д. / 54.694; 25.306Координати: 54°41′38″ пн. ш. 25°18′22″ сх. д. / 54.694° пн. ш. 25.306° сх. д. / 54.694; 25.306
Тип споруди церква
Сучасний статус діє
Розташування Литва, Вільнюс
Архітектор Йоганн Баптист Зауер
Засновник Михайло Казимир Пац
Початок будівництва 1668
Кінець будівництва 1701
Будівельна система цегла
Стиль Бароко
Належність Римо-католицька церква
Епонім Петро
Покровитель Петро і Павло
Вебсайт petropovilobaznycia.lt
Костел святих Петра і Павла (Вільнюс). Карта розташування: Литва
Костел святих Петра і Павла (Вільнюс)
Костел святих Петра і Павла (Вільнюс) (Литва)
CMNS: Костел святих Петра і Павла у Вікісховищі

Костел Святих Петра і Павла — католицька церква у районі Антакальніс міста Вільнюс.

Історія[ред. | ред. код]

Портрет гетьмана у пресбітерію

Згідно з легендою церкву звели на місці колишнього язичницького капища.

У 1864 році біля цього місця був зведений дім латеранських каноніків (закритий росіянами в 1864).

Теперішня церква збудована після російського вторгнення середини 17 ст. У 1668 році великий гетьман литовський Михайло Казимир Пац та воєвода Вільнюса розпочинають будівництво церкви у Антакальнісі. Портрет гетьмана розміщений у пресбітерію костелу. Також у церкві знаходяться інші картини, серед яких «Святе розп'яття». Відомо, що гетьман Михайло Казимир Пац брав її з собою під час військових походів.

Напис вгорі другого ярусу над входом латиною «REGINA PACIS FUNDA NOS IN PACE» («Королева світу, зміцни нас в мирі») обігрує родове ім'я фундатора Паца. Над входом поміщений картуш з родовим гербом Паців — подвійна лілія з кільцем.

Інтер'єр[ред. | ред. код]

Церква складається з нефу, шість каплиць з обох сторін та трансепту.

Декор інтер'єру з cтукко виконали італійські скульптори Джованні Галлі (Giovanni Maria Galli) та Пєтро Перті (Giovanni Pietro Perti).

Оформлення стін церкви білою непофарбованою ліпниною справляє вражаючий ефект. Російський драматург Олександр Островський у 1862 році писав, що зовні костел не представляє особливого; але всередині стіни і купол унизані ліпниною в такій кількості, що навряд чи де-небудь ще можна знайти подібну розкіш.[1]

Освітлюється костел незвичною люстрою у формі корабля, що створена майстрами Латвії в 1905 році.

У XIX—XX століттях біля входу в костел стояли дві турецькі литаври, як стверджується в путівниках по Вільнюсу А. А. Виноградова та інших авторів, відібрані Пацом в битві під Хотином (1621).[2]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поездка за границу в апреле 1862 г. — А. Н. Островский. Полное собрание сочинений. Т. XIII. Москва: ГИХЛ, 1952. С. 239.
  2. Виноградов А. А. Путеводитель по городу Вильне и его окрестностям. Со многими рисунками и новейшим планом, составленным по Высочайше конфирмованному. В 2-х частях. — Второе издание. — Вильна: Типография Штаба Виленского военного округа, 1908. — С. 151.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Church of sts. Peter and Paul // brochure from the church