Костел святих Петра і Павла (Олика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел святих Петра і Павла
Olyka. Kosciol Piotra i Pawla.jpg
Західний фасад храму
50°43′18″ пн. ш. 25°48′41″ сх. д. / 50.721889° пн. ш. 25.811472° сх. д. / 50.721889; 25.811472Координати: 50°43′18″ пн. ш. 25°48′41″ сх. д. / 50.721889° пн. ш. 25.811472° сх. д. / 50.721889; 25.811472
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаОлика
Засновник Білий Петро Янович
Поч. будівництва 1450[1][2][3] рік
Кін. будівництва 1612 рік
Стиль готика, ренесанс, бароко
Належність Римо-Католицька церква
Адреса вул. Шевченка, 1
Костел святих Петра і Павла (Олика). Карта розташування: Україна
Костел святих Петра і Павла (Олика)
Костел святих Петра і Павла (Олика) (Україна)

Костел святих Петра і Павла — парафіяльний римо-католицький храм у селищі Олика, належить до Луцького деканату Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні. Костел є постійно діючим храмом олицької римо-католицької парафії, а в колегіальному костелі Святої Трійці меси та богослужіння відбуваються лише з нагоди великих релігійних свят. Католицька громада селища нараховує близько 200 осіб[4].

Храм є пам'яткою архітектури національного значення, охоронний номер № 118. Збудований на давньому цвинтарі костел є найдавнішою архітектурною пам'яткою Олики. Правдоподібно, що храм був збудований на місці давнішої церковиці[5].

Історія храму[ред. | ред. код]

План костелу

Костел Святих Петра і Павла побудований, за офіційними даними, у 1450[1][2][3] році за сприяння литовського гетьмана Петра Івановича «Білого» Монтигеродовича — воєводи троцького, старости луцького.

У багатьох джерелах фігурують і інші дати спорудження храму: 1415[6], 1445[7] та 1460[8][5] рік. Також існує версія, що храм, який зберігся до наших днів, був споруджений у ренесансовому стилі у 1550 році, а 1450 рік, яким датують цей костел, ймовірно, стосується попереднього храму, можливо дерев'яного.

У 1565 році Микола Христофор Радзивіл «Чорний» перейшов на кальвінізм — костел став кальвінським збором (протестантським храмом)[8].

У 1612 році костел перебудували. Пізніше він використовувався як каплиця[2].

Храм в деяких джерелах[8][2] вважається найбільш ранньою із збережених до нашого часу памяткою латинського культового зодчества Волині, але костел Святої Трійці в Любомлі є давнішим, бо споруджений ще у 1412 році[9].

Архітектура[ред. | ред. код]

Екстер'єр[ред. | ред. код]

Костел споруджений у 1450 році. Був перебудований в 1612 році. Згодом використовувався як капличка. Кам'яний, однонавовий, хрестовий в плані (виражений трансепт), з подовженим прямокутним презбітерієм. Перекритий зімкнутими і хрестовими склепіннями. Нерозчленовані площині стін прорізані арочними вікнами. Головний фасад наслідує форми архітектури раннього бароко[2].

Інтер'єр[ред. | ред. код]

Інтер'єр костелу прикрашений вкрай стримано. У вівтарній частині п'яти розпалубок спираються на різні білокам'яні кронштейни, а п'яти арки між вівтарем і західним простором позначені профільованими імпостами. На східній стіні вівтарної частини зберігся темперний розпис, що зображує кіот, витриманий в архітектурних формах бароко. Крім того, у західну стіну південного трансепту вмурована білокам'яна надгробкова плита з гербом в центрі, що має дату, — 1607 рік[10].

Малюнок[ред. | ред. код]

Невідомий художник. Олика. Костел св. Петра і Павла XVI ст. 1936 р. Папір, туш, «сухий пензлик»; 17,3х24,6 см. Фонди Волинського краєзнавчого музею. Інв. № Г-285.

За кам'яною огорожею, яка має два входи — центральний і боковий, серед дерев зображена церква з дзвіницею.

Внизу зліва напис «Ołyka», справа монограма художника і дата «KN-36»[11].

Усипальниця[ред. | ред. код]

Була похована дружина Станіслава Радзивілла Марина - донька волинського каштеляна Михайла Мишки.[12]

Галерея[ред. | ред. код]

Невідомий художник. Олика. Костел св. Петра і Павла. 1936 р.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам'ятки містобудування і архітектури Волинської області
  2. а б в г д Справочник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст.83) (рос.)
  3. а б Петро Боярчук. Про що мовчить стара Олика // Волинь.—29.05.2008—№ 795
  4. Замки та храми України. Олика-2
  5. а б Ковальчук Є. Пам'ятки православ'я Олики
  6. Дмитро і Оксана Клочко. Відлуння. З фотопроекту «НЕЗНАНА УКРАЇНА»
  7. Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online». Історія Олики
  8. а б в Ірина Магдиш. Олика // Ірина Магдиш. Шлях до князів Острозьких
  9. Ірина Магдиш. Любомль і околиці // Ірина Магдиш. Шляхами Волині
  10. Л. М. Крощенко «Петропавлівський костьол в Олиці на Волині (1450–1612 рр.): історико-архітектурний нарис» // Ucrainica Polonica. Т.1 — Київ-Житомир, 2007. — 444 с. ISBN966-638-162-1
  11. Ілона Несторук «Замок Радзивілів в Олиці в графіці кін. XIX — поч. ХХ ст. Каталог з фондів Волинського краєзнавчого музею» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивілли в історії Волині та України. Матеріали XVIII Волинської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.—Луцьк, 2006.—305 с., іл.
  12. Henryk Lulewicz. Radziwiłł Stanisław h. Trąby (1559—1599) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— — Tom XXX/2, zeszyt 125.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 366. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]