Костел святого Андрія (Слонім)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фарний костел Св. Андрія
Фарний костел Св. Андрія
53°05′52″ пн. ш. 25°19′48″ сх. д. / 53.09778° пн. ш. 25.3301389° сх. д. / 53.09778; 25.3301389Координати: 53°05′52″ пн. ш. 25°19′48″ сх. д. / 53.09778° пн. ш. 25.3301389° сх. д. / 53.09778; 25.3301389
Тип споруди церква і костел
Розташування  БілорусьСлонім
Початок будівництва 1770-ті
Кінець будівництва 1775
Зруйновано 1914—1918 рр.
Відбудовано після 1918 р.
Стиль пізнє бароко, рококо
Належність католицизм
Єпархія Гродненська дієцезія
Стан Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Епонім Андрій Первозваний
Костел святого Андрія (Слонім). Карта розташування: Білорусь
Костел святого Андрія (Слонім)
Костел святого Андрія (Слонім) (Білорусь)
Мапа
CMNS: Костел святого Андрія у Вікісховищі

Костел святого Андрія  — фарний костел Св. Андрія апостола, пам'ятка архітектури пізнього бароко і рококо в місті Слонім, Білорусь.

Історія[ред. | ред. код]

  • 1490 — з ініціативи короля Казимира IV Ягайло в місті розпочато будівництво дерев'яної церкви. Вона стала першою значною фундацією в місті.
  • 1493 — церкву висвятили.
  • 1593 — через 100 років фундацією слонімського старости Лева Сапеги парафія отримала землі, де розмістили шпиталь, школу, будинок причту та цвинтар.
  • В роки війни з Московією (16551661) костел поруйновано, службу божу правили в старій каплиці.
  • 1775 — нині існуючий костел створено з ініціативи ксенза Франциска Анцути та віленського єпископа Гедройца.
  • В роки 1-ї світової війни (19141918) костел зазнав пошкоджень і був відновлений у повоєнні роки. По війні 1941—1945 р. територія відійшла до СРСР, костел зачинили і радянська влада перетворила приміщення на комору солі.
  • 1990 — розпочата реставрація костелу, якого повернули релігійній громаді.

Опис споруди[ред. | ред. код]

Однонавний, зального типу. Склепіння — циліндричні, сягають позначки 14 метрів. Вівтар архітектурний у вигляді порталу з подвоєними бічними колонами та розірваним фронтоном. Серед вівтарних скульптур — янголи і святі. На аркаді з північного боку — хори. Інтер'єр прикрашено фресками, які реставорано в 1990—1993 рр.

Західний фасад хвилястий, двоярусний, оздоблений пілястрами і нішами для скульптур. Середня частина завершена складним, бароковим фронтоном. Філурний бароковий фронтон облямований круглими вежами в стилі рококо з бароковими дахами. Бічні фасади прикрашають високі напівциркульні вікна та пілястри, стіни — завтовшки 1,85 м. На даху — сигнатурка.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

А. М. Кулагін, Каталіцкія храмы на Беларусі, Мінск, Беларуская Энцыклапедыя, 2000

Див. також[ред. | ред. код]