Костел Святого Йосипа (Київ)
| Костел Святого Йосипа | |
|---|---|
.jpg) Костел Святого Йосипа, головний фасад, проект (малюнок О. Горбик за оригінальним малюнком К. Іваницького) | |
| 50°28′11″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.469977000028° пн. ш. 30.50308800002778042° сх. д.Координати: 50°28′11″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.469977000028° пн. ш. 30.50308800002778042° сх. д. | |
| Тип споруди | костел |
| Розташування |
 Російська імперія, Київ |
| Засновник | римо-католицька громада Києва |
| Початок будівництва | 1913 |
| Зруйновано | до 1925 |
| Відбудовано | не відбудовувався |
| Стиль | псевдороманський |
| Належність | РКЦ |
| Адреса | вул. Юрківська, 3 |
  Костел Святого Йосипа (Київ) (Київ) | |
 | |
 Костел Святого Йосипа у Вікісховищі | |
Костел Святого Йосифа — недобудований римо-католицький храм у Києві, будівництво якого було розпочато 1913 року[1]. У 1920-і роки відомості про споруду уриваються. Розташовувався на Подолі, на вулиці Юрківській, 3[2], або на розі Юрківської та Кирилівської вулиць[3].
Історія[ред. | ред. код]
На початку XX століття київський Поділ був одним із осередків польської громади Києва, яка, втім, не мала у цій місцевості свого храму[4]. Після 1905 року польська філантропка і ревнителька католицької віри Кароліна Юзефівна Ярошинська заснувала на вулиці Юрківській, 3, дитячий будинок для католицьких дітей із внутрішньою каплицею Святого Йосипа[5]. Каплиця містилася у невеликій кімнаті розміром 4×5 м, але межувала з їдальнею і за допомогою розсувної стіни могла за потреби бути розширена за рахунок площі їдальні[6][7]. Каплиця призначалася для мешканців дитячого будинку, але у святкові та урочисті дні її могли відвідувати і місцеві католики, недільні служби відвідувало в середньому 100—125 осіб, в особливо урочисті дні — до 200[6][8].
Очевидно, що невеликої приватної каплиці не вистачало для задоволення потреб громади, тому опікунка дитячого будинку, Кароліна Ярошинська, первісно планувала розширити каплицю за проєктом одеського архітектора Г. Домбровського[1], але зрештою вирішила збудувати окрему споруду поряд. У 1910 році архітектор Кароль Іваницький розробив і подав на затвердження проєкт костелу[4], але будівництво погодили лише 1913 року[1]. Того ж року заклали фундамент, який через м'який ґрунт у цій місцевості довелося зміцнити кількома сотнями бетонних паль[5]. У 1914 році звели цокольний поверх із гніванського граніту[5] та розпочали будівництво вежі-дзвіниці, але через початок Першої світової війни роботи призупинилися.
Костел Святого Йосипа мав бути двонавовою спорудою близько 30 м завдовжки і 18 м завширшки, декорованою в неороманському стилі, увінчаною 40-метровою вежею-дзвіницею[1][5]. Ширина головної нави за проєктом складала 11 м, друга нава була вужчою, 5,5 м завширшки[1][5]. Костел був розрахований на 900 вірян, за проєктом також передбачався нижній храм (крипта) на 400 осіб, який мав використовуватися лише для заупокійних служб[1][3]. Головний вівтар церкви присвячувався святому Йосипу, бічний вівтар — Діві Марії[7]. Будівництво костелу йшло повністю за рахунок Кароліни Ярошинської[1][7][3]. Після зведення костел мав стати парафіяльним для подільських католиків, у 1920 році навіть зареєстрували римо-католицьку громаду Подолу, проте світова війна та подальше захоплення влади більшовиками завадили завершити будівництво костелу[1][7][3]. Станом на 1925 рік серед переліку костелів костел Святого Йосипа відсутній. Доля залишків споруди невідома, будинок № 3 по вулиці Юрковицькій знесли у 1999 році[3].
Галерея[ред. | ред. код]
Фундамент костелу Святого Йосипа, 1913 рік
Каплиця Святого Йосипа у католицькому дитячому притулку Ярошинської
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Горбик, 2004, с. 111.
- ↑ Кальницький, 2010.
- ↑ а б в г д Браславець, 2001, с. 63.
- ↑ а б Браславець, 2001, с. 61.
- ↑ а б в г д Iwanicki, 1931, с. 69.
- ↑ а б Горбик, 2004, с. 110.
- ↑ а б в г Iwanicki, 1931, с. 70.
- ↑ Iwanicki, 1931, с. 77.
Джерела[ред. | ред. код]
- Браславець О. Київ католицький. Київ православний: путівник. — К. : Кайрос, 2001. — ISBN 966-7562-05-0.
- Горбик О. О. Римо-католицький костьоли Києва та Київщини. — К. : Техніка, 2004. — 128 с. — (Національні святині України) — 2100 прим. — ISBN 966-575-047-Х.
- Karol Iwanicki. Kościoły i kaplice w Kijowie. — Warszawa : Drukarnia Samorz. Instytutu Wydawniczego w Warszawie, 1931. — 88 с.
- Кальницький М. Б. Польські адреси Києва: Карта-путівник = Polskie adresy Kijowa. — К. : Дух і літера, 2010.
- Храми Києва : історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (586 Мб). — 3МЕДІА, 2001. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
| |||||||||||||||||
.jpeg)
