Костел святого Йосипа (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Святого Йосипа
Костел св. Йосифа (проект, 1913).jpg
Костел Святого Йосипа, головний фасад, проект (малюнок О. Горбик за оригінальним малюнком К. Іваницького)
50°28′11″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.469977000028° пн. ш. 30.50308800002778042° сх. д. / 50.469977000028; 30.50308800002778042Координати: 50°28′11″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.469977000028° пн. ш. 30.50308800002778042° сх. д. / 50.469977000028; 30.50308800002778042
Тип споруди костел
Розташування Flag of Russia.svg Російська імперіяКиїв
Засновник римо-католицька громада Києва
Початок будівництва 1913
Зруйновано до 1925
Відбудовано не відбудовувався
Стиль псевдороманський
Належність РКЦ
Адреса вул. Юрківська, 3
Костел святого Йосипа (Київ). Карта розташування: Київ
Костел святого Йосипа (Київ)
Костел святого Йосипа (Київ) (Київ)
CMNS: Костел святого Йосипа у Вікісховищі

Костел святого Йосифа — недобудований римо-католицький храм у Києві, будівництво якого було розпочато 1913 року[1]. У 1920-і роки відомості про споруду уриваються. Розташовувався на Подолі, на вулиці Юрківській, 3[2], або на розі Юрківської та Кирилівської вулиць[3].

Історія[ред. | ред. код]

На початку XX століття київський Поділ був одним із осередків польської громади Києва, яка, втім, не мала у цій місцевості свого храму[4]. Після 1905 року польська філантропка і ревнителька католицької віри Кароліна Юзефівна Ярошинська заснувала на вулиці Юрківській, 3, дитячий будинок для католицьких дітей із внутрішньою каплицею святого Йосипа[5]. Каплиця містилася у невеликій кімнаті розміром 4×5 м, але межувала з їдальнею і за допомогою розсувної стіни могла за потреби бути розширена за рахунок площі їдальні[6][7]. Каплиця призначалася для мешканців дитячого будинку, але у святкові та урочисті дні її могли відвідувати і місцеві католики, недільні служби відвідувало в середньому 100—125 осіб, в особливо урочисті дні — до 200[6][8].

Очевидно, що невеликої приватної каплиці не вистачало для задоволення потреб громади, тому опікунка дитячого будинку, Кароліна Ярошинська, первісно планувала розширити каплицю за проєктом одеського архітектора Г. Домбровського[1], але зрештою вирішила збудувати окрему споруду поряд. У 1910 році архітектор Кароль Іваницький розробив і подав на затвердження проєкт костелу[4], але будівництво погодили лише 1913 року[1]. Того ж року заклали фундамент, який через м'який ґрунт у цій місцевості довелося зміцнити кількома сотнями бетонних паль[5]. У 1914 році звели цокольний поверх із гніванського граніту[5] та розпочали будівництво вежі-дзвіниці, але через початок Першої світової війни роботи призупинилися.

Костел святого Йосипа мав бути двонавовою спорудою близько 30 м завдовжки і 18 м завширшки, декорованою в неороманському стилі, увінчаною 40-метровою вежею-дзвіницею[1][5]. Ширина головної нави за проєктом складала 11 м, друга нава була вужчою, 5,5 м завширшки[1][5]. Костел був розрахований на 900 вірян, за проєктом також передбачався нижній храм (крипта) на 400 осіб, який мав використовуватися лише для заупокійних служб[1][3]. Головний вівтар церкви присвячувався святому Йосипу, бічний вівтар — Діві Марії[7]. Будівництво костелу йшло повністю за рахунок Кароліни Ярошинської[1][7][3]. Після зведення костел мав стати парафіяльним для подільських католиків, у 1920 році навіть зареєстрували римо-католицьку громаду Подолу, проте світова війна та подальше захоплення влади більшовиками завадили завершити будівництво костелу[1][7][3]. Станом на 1925 рік серед переліку костелів костел святого Йосипа відсутній. Доля залишків споруди невідома, будинок № 3 по вулиці Юрковицькій знесли у 1999 році[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Браславець О. Київ католицький. Київ православний: путівник. — К. : Кайрос, 2001. — ISBN 966-7562-05-0.
  • Горбик О. О. Римо-католицький костьоли Києва та Київщини. — К. : Техніка, 2004. — 128 с. — (Національні святині України) — 2100 прим. — ISBN 966-575-047-Х.
  • Karol Iwanicki. Kościoły i kaplice w Kijowie. — Warszawa : Drukarnia Samorz. Instytutu Wydawniczego w Warszawie, 1931. — 88 с.
  • Кальницький М. Б. Польські адреси Києва: Карта-путівник = Polskie adresy Kijowa. — К. : Дух і літера, 2010.
  • Храми Києва : історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (586 Мб). — 3МЕДІА, 2001. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).