Костел тринітаріїв (Берестечко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костел тринітаріїв
Berestechko 03.JPG

Фасад костелу тринітаріїв (Святої Тріїці)
Розташування Україна Україна, Волинська область, Горохівський район,Берестечко
Скульптор Франциск Олендзький
Засновник Ян Якуб Замойський
Початок будівництва 1711

Костел тринітаріїв (або костел Святої Тріїці) — культова споруда в м. Берестечко (нині Горохівський район, Волинська область).

Відомості[ред.ред. код]

Галицький каштелян Томаш Карчевський (бл. 1630—1691) наприкінці ХVІІ ст. володів Берестечком,[1] 6 січня 1691 році році він у м. Львові записав фундуш для римо-католицького монастиря в Берестечку.[2]

24 липня 1711 р. заклали наріжні камені мурованого костелу Святої Трійці та монастиря тринітаріїв при ньому.[1]

Власником Берестечка в 1765 році був Ян Якуб Замойський (люблінський староста), який записав фундуш для костелу і монастиря орлену тринітаріїв у Берестечку,[3] що дозволило завершити спорудження мурованих костелу й монастиря.[1]

Франциск Оленський у 1780-х роках отримав велике замовлення на виготовлення ансамблю скульптур в комплексі декоративного оздоблення костелу.[4] Дмитро Крвавич стверджував, що стилістичні ознаки підтведжують авторство Олендзького ансамблю скульптур в костелі.[5] Частина різьб з верхньої кондигнації голоного вівтаря перебувала в Олеську.[6]

Тут зберігалась шабля князя Єремії Вишневецького, яку в 1920 р. викрали більшовики.[1]

Опис[ред.ред. код]

Костел - мурований, тринавний, на плані має форму хреста. Мав 8 вівтарів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Ланшина Л. 300 років від початку спорудження Троїцького костелу в м. Берестечко… — С. 166—168.
  2. Przyboś A. Karczewski Tomasz h. Jasieńczyk // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 38. (пол.)
  3. Beresteczko… — S. 104.
  4. Hornung Z. Olędzki (Olęcki, Olenski, Oleński) Franciszek (ok. 1745—1792) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — t. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 792.
  5. Крвавич Д. П. Українська скульптура періоду рококо // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — Т. 236 (CCXXXVI). — С. 152.
  6. Gębarowicz M. Prolegomena do dziejów lwowskiej rzeźby rokokowej. — Il. 2. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]