Костенко Ігор Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костенко.
Ігор Костенко
Ihor Kostenko 1.jpg
Народився 31 грудня 1991(1991-12-31)
Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (22 роки)
Київ, Україна
·вогнепальні поранення
Поховання Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область
Громадянство українське
Національність українець
Місце проживання Львів
Діяльність журналіст, студент-географ
Відомий завдяки як загиблий на Євромайдані
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Знання мов українська
Конфесія УГКЦ
Батько Ігор Семенович
Мати Оксана Олексіївна
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

І́гор І́горович Косте́нко (31 грудня 1991, Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — український журналіст, студент-географ, активіст Євромайдану, дописувач української Вікіпедії. Загинув під час протистояння на вулиці Інститутській. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Батьки хлопця були на заробітках у Санкт-Петербурзі, тому ріс із бабусею та дідусем[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Навчався в Зубрецькій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів (класним керівником була Степанія Павлівна Тупичак), цікавився історією та географією[2]. 2009 року закінчив Бучацький колегіум імені святого Йосафата, написавши у випускному альбомі[3]:

« Вірю, що (…) колегіанти з патріотичним духом будуватимуть Україну (…) Будьмо українцями в душі і з Богом у серці. «

Навчався на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Менеджмент організацій», був одним із найкращих студентів факультету[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював журналістом інтернет-видання «Спортаналітика»[5]. Був ініціатором створення україномовного спортивного інтернет-видання allsport24.com, поява якого затрималася через зайнятість Ігоря та інших його творців у Євромайдані, і який був остаточно запущений вже після його смерті[6].

Захоплювався спортом, зокрема футболом, був фанатом львівських «Карпат». Колеги згадують про нього, як про хорошого товариша, відкриту, життєрадісну, цілеспрямовану людину[7]. Мріяв про сім'ю, хотів відкрити свою електростанцію[8].

Робота у Вікіпедії[ред. | ред. код]

Ігор Костенко був активним редактором Української Вікіпедії[9][10] (дописував під ніком Ig2000).

За два з половиною роки участі створив понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань. Одна з написаних статей згодом отримала статус «доброї». Також брав активну участь у просуванні Вікіпедії в соціальних мережах, через які намагався залучити нових дописувачів[11].

На Майдані[ред. | ред. код]

З перших днів брав активну участь у подіях Євромайдану, неодноразово їздив до Києва. Зокрема, був на Майдані і в ніч проти 30 листопада 2013 року, коли студенти були жорстоко розігнані «Беркутом». Востаннє поїхав на київський Євромайдан ввечері 18 лютого 2014 року, і разом з іншими львів'янами відразу став допомагати будувати барикади.

Загибель[ред. | ред. код]

Побратими виносять тіло Ігоря Костенка від Жовтневого палацу

Вранці 20 лютого Ігоря вбито під час протистояння в центрі Києва. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу (МЦКМ ФПУ) на вулиці Інститутській. В Ігоря влучили дві кулі: одна — в голову, а інша — в груди[12]. Окрім цього, в загиблого виявлені сильні переломи ніг[13].

Похорон[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Похорон Ігоря Костенка

Тіло Ігоря супроводжували люди всією дорогою від Києва до Бучача, прощання із загиблим відбулося в усіх містах Тернопільщини на шляху до Бучача[14]. Зокрема, у ніч проти 22 лютого більше півтисячі людей зі свічками зібралися на панахиду на Збаразькому кільці в Тернополі[15].

Бучач зустрів героя церковними дзвонами. Від церкви св. Покрови воїни-афганці пронесли тіло живим кількатисячним коридором до храму монастиря отців Василіян. Після панахиди (серед священиків був й отець Юрій Матвіїшин, капелан Майдану) тіло пронесли на головну площу міста, звідки проводили героя салютом із мисливських рушниць і славнем України[2].

23 лютого 2014 по обіді Ігоря Костенка поховали в рідному селі Зубрець на Бучаччині. Організацію похорону взяла на себе Львівська міська рада[13].

  • Похоронна процесія біля рідного дому хлопця

    Похоронна процесія біля
    рідного дому хлопця

  • Служба Божа в храмі

    Служба Божа в храмі

  • Могила Ігоря Костенка на сільському цвинтарі

    Могила Ігоря Костенка на сільському цвинтарі

  • Тризуб, висаджений із дерев на схилі горба в с. Зубрець у пам'ять про Героїв Небесної сотні

    Тризуб, висаджений із дерев на схилі горба в с. Зубрець у пам'ять про Героїв Небесної сотні

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Джиммі Вейлз оголошує Ігоря Костенка вікіпедистом року

Громада села Зубреця за підтримки української діаспори в США планує встановити у селі пам'ятник Ігорю Костенку та іншому уродженцю села з Небесної сотні Василю Мойсею, а також перейменувати на честь Ігоря вулицю, на якій він жив[16].

15 травня 2014 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулось урочисте відкриття меморіальної аудиторії імені героя Небесної сотні Ігоря Костенка[17].

Аудиторія на географічному факультеті

27 квітня 2014 року в пам'ять про Ігоря Костенка спільнотою української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» було проведено Вікіфлешмоб — конкурс, у рамках якого в певний день якнайбільша кількість користувачів писатимуть статті до Вікіпедії. Ідею цього конкурсу було запропоновано Ігорем за півроку до загибелі[18].

10 серпня 2014 у Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції «Вікіманія» співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року[19][20]. 13 вересня 2014 Джиммі Вейлз вручив цю нагороду рідним Ігоря Костенка в Києві на міжнародній щорічній конференції YES.

16 вересня 2014 року в приміщенні Центру культури та дозвілля Львівського національного університету імені І. Франка студентами географічного факультету, факультету журналістики та Студентським братством Університету Франка був проведений вечір-реквієм, присвячений журналістам, які загинули, виконуючи професійні обов'язки, зокрема, світлій пам'яті Ігоря Костенка[21].

29 січня 2015 року Ігор Костенко став лауреатом відзнаки «У твоєму імені живу» за «самопожертву в ім'я України» та став найкращим освітянином року (посмертно) за версією Всеукраїнського громадсько-політичного тижневика «Освіта»[22].

Відкриття пам'ятника Герою Небесної сотні Ігорю Костенку

18 лютого 2015 року на стіні Бучацького колегіуму імені святого Йосафата відкрили меморіальну дошку Ігореві Костенку[23].

Ігорю Костенку присвячений вірш «Я збирав у букет хмарки», автор Володимир Сенаторов, з російської переклав Сергій Зігуля.

20 лютого 2018 року в дворі географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчався Ігор Костенко, урочисто відкрили та освятили пам'ятник герою Небесної сотні. На церемонії були присутні мати і сестра Героя України[24].

Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Ігоря Костенка за спеціальністю «Географія»[25].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Львів у жалобі: слава Героям і вічная їм пам'ять! [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Львівська пошта. — 2014. — 22 лютого.
  2. ↑ а б Оксана Чорній. Герої Небесної Сотні із Зубреця // Нова доба. — 2014. — № 9 (28 лют.). — С. 5.
  3. ↑ Ігор Костенко — герой Євромайдану [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Колегіум ім. св. Йосафата. — 2014. — 20 лютого.
  4. ↑ Тисячі львівських студентів вшанували колегу, який загинув на Євромайдані (фото) [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 20 лютого.
  5. ↑ Ми пам'ятаємо! Ігор Костенко. Журналіст "Спортаналітика" героїчно загинув на Майдані. sportanalytic.com (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 лютого 2022. 
  6. ↑ Мрія здійснилася!. web.archive.org. 25 червня 2014. Процитовано 3 лютого 2022. 
  7. ↑ [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.]// Географічний факультет ЛНУ (оригінал)
  8. ↑ Игорь был одним из лучших студентов факультета, писал статьи об экономике и истории авиации, в том числе и для «Википедии» [Архівовано 10 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Вести. — 2014. — 21 лютого. (рос.)
  9. ↑ На географічному факультеті був одним з найкращих [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] // Високий замок. — 2014. — 22 лютого.
  10. ↑ Загиблий взимку на Майдані Ігор Костенко став вікіпедистом року [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // ТСН. — 2014. — 11 серпня.
  11. ↑ На Майдані загинув вікіпедист Ігор Костенко [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Блог Вікімедіа. — 2014. — 24 лютого.
  12. ↑ Двоє львів'ян — студент та викладач — загинули сьогодні в Києві [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2014. — 20 лютого.
  13. ↑ а б Серед вбитих сьогодні упізнали львівського журналіста Ігоря Костенка (оновлено) [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Інститут масової інформації. — 2014. — 20 лютого.
  14. ↑ За кілька годин Тернопіль попрощається із загиблим журналістом Ігорем Костенком [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2014. — 21 лютого.
  15. ↑ Тернопілля: село на Бучаччині втратило відразу двох своїх синів (Відео) [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] // 7 Днів—Україна. — 22 лютого.
  16. ↑ В село Зубрець постійно їдуть люди, щоб вшанувати двох героїв Небесної Сотні [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 22 березня.
  17. ↑ Новини. web.archive.org. 24 червня 2014. Процитовано 3 лютого 2022. 
  18. ↑ «Вікіфлешмоб» — наповнимо українську «Вікіпедію» [Архівовано 30 квітня 2014 у Wayback Machine.] // ЛітАкцент. — 2014. — 25 квітня.
  19. ↑ Загиблого на Майдані Ігоря Костенка назвали вікіпедистом року [Архівовано 16 серпня 2014 у Wayback Machine.] // MediaSapiens. — 2014. — 11 серпня.
  20. ↑ Britons trust Wikipedia 'more than the news' [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // AFP. — 2014. — 10 серпня. (англ.)
  21. ↑ Львівські студенти вшанують загиблих журналістів хвилиною мовчання [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.] // Zaxid.net.
  22. ↑ «У твоєму імені живу»: Ігор Костенко — освітянин року [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] // ЛНУ. — 2015. — 29 січня.
  23. ↑ Відкриття меморіальної дошки Ігора Костенка // Студія «Клен» (Бучач). — 2015. — 18 лютого.
  24. ↑ Тому, хто врятував Україну: у Львові відкрили пам'ятник Герою Ігорю Костенку. Архів оригіналу за 20 лютий 2018. Процитовано 20 лютий 2018. 
  25. ↑ Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2022. 
  26. ↑ Про присвоєння звання Герой України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2022. 
  27. ↑ КОСТЕНКО Ігор Ігорович – ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Костенко Ігор Ігорович
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
n: Новини у Вікіновинах?
CMNS: Костенко Ігор Ігорович у Вікісховищі?
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Небесна сотня. Ігор Костенко та Василь Мойсей на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 17 лютого.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Героя Небесної Сотні із Тернопільщини назвали найкращим вікіпедистом року на YouTube // Zik. — 2014. — 12 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Фільм «Люди. Майдан. Герої» на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 10 травня.
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Василь Аксенин • Георгій Арутюнян • Олександр Бадера • Сергій Байдовський • Олександр Балюк • Ігор Бачинський • Іван Бльок (Іван Тур) • Володимир Бойків • Сергій Бондарєв • Сергій Бондарчук • Олексій Братушка • Валерій Брезденюк • Ольга Бура • Богдан Вайда • Роман Варениця • Віталій Васільцов • Юрій Вербицький • В'ячеслав Веремій • Назарій Войтович • Петро Гаджа • Устим Голоднюк • Іван Городнюк • Максим Горошишин • Едуард Гриневич • Олександр Гриценко • Роман Гурик • Антоніна Дворянець • Микола Дзявульський • Андрій Дигдалович • Сергій Дідич • Ігор Дмитрів • Анатолій Жаловага • Володимир Жеребний • Михайло Жизневський • Яків Зайко • Владислав Зубенко • Богдан Ільків • Богдан Калиняк • Олександр Капінос • Сергій Кемський • Давид Кіпіані • Володимир Кіщук • Олександр Клітинський • Анатолій Корнєєв • Андрій Корчак • Ігор Костенко • Михайло Костишин • Євген Котляр • Віталій Коцюба • Володимир Кульчицький • Артем Мазур • Павло Мазуренко • Дмитро Максимов • Володимир Мельничук • Андрій Мовчан • Василь Мойсей • Іван Наконечний • Володимир Наумов • Анатолій Нечипоренко • Сергій Нігоян • Валерій Опанасюк • Віктор Орленко • Дмитрій Пагор • Іван Пантелєєв • Микола Паньків • Юрій Паращук • Юрій Пасхалін • Ігор Пехенько • Олександр Плеханов • Олександр Подригун • Андрій Позняк • Леонід Полянський • Василь Прохорський • Віктор Прохорчук • Андрій Саєнко • Роман Сеник • Василь Сергієнко • Ігор Сердюк • Юрій Сидорчук • Сергій Синенко • Тарас Слободян • Віталій Смоленський • Богдан Сольчаник • Іван Тарасюк • Ігор Ткачук • Володимир Топій • Роман Точин • Олег Ушневич • Віктор Хомяк • Олександр Храпаченко • Зураб Хурція • Олександр Царьок • Андрій Цепун • Володимир Чаплінський • Андрій Черненко • Віктор Чернець • Дмитро Чернявський • Віктор Чміленко • Сергій Шаповал • Віктор Швець • Василь Шеремет • Людмила Шеремет • Йосип Шилінг • Максим Шимко • Олександр Щербанюк
Coat of arms of Ukraine.svg
Включені помилково або виключені
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костенко_Ігор_Ігорович&oldid=36292336