Костецький Микола Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Косте́цький Мико́ла Дани́лович (28 грудня 1873(18731228) — 16 жовтня 1948) — вчений, селекціонер і громадський діяч, батько художника, академіка В. М. Костецького, дідусь художника О. В. Костецького.

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Костецький народився у 1873 році в містечку Збриж Каменецького повіту (теперь Хмельницька область), Російська імперія. Навчався у школі в Каменець-Подільськом, потім в Умані, вчитель Пашкевич. Навчальний заклад закінчив у 1896 році разом з Тарнавським Василем Ксаверьєвичем. Потім вступив до Ризького університету (18961898). Займався революційною діяльністю, за що був відрахований через два роки.

У 1998 році отримав роботу викладача в Школі садівництва в Борзні. Разом з ним викладав у школі ботанік і селекціонер, викладач і революціонер, завідуючий школи Ферапонт Саєнко. Ферапонт Петрович Саєнко був першим керівником школи садівництва, городництва, бджільництва, заснованої 1898 року в Борзні (нині Борзнянський державний сільськогосподарський технікум).

У 1904 році оженився на викладачці школи дворянського походження Тичині Олександрі Миколаївні, яка поділяла його революційні переконання. Через рік у них народився син Володимир Костецький, який потім став видатним художником.[1], як і син Ферапонта Саєнко Олександр Саєнко. Їх онуки — Костецький Олександр Володимирович і Саєнко Ніна Олександрівна — також стали художниками.

За революційну діяльність двічі був засуджений і відсидів у в'язниці понад рік, тому був змушений емігрувати.[1] Потягом Київ-Лозанна прибув до Швейцарії.

Викладав 5 років в Аргентині переселенцям. Повернувся до Європи, викладав в комунах. Збереглися фото з ним у комуні «Ля рюш» — Пасіка. Під час Першої Світової війни був залучений до риття траншей і пропрацював півроку. Потім був призначений головним садівником у величезному маєтку Вальроз в Ніцці.[1]

В 1920-х роках Микола Костецький працював завідуючим відділом садівництва на Носівський селекційно-дослідній станції. В цей період він написав кілька статей, присвячених науковим кружкам для молоді. На станції разом з Костецьким у 1920-х працював відомий вчений-ґрунтознавець Гедройц Костянтин Каетанович.

Знайомство з Вавіловим[ред. | ред. код]

Знайомство відбулось на виставці у Москві в 1921 році, після чого Вавілов запросив Костецького на посаду викладача в Московській сільськогосподарській академії. Після операції з видалення нирки за станом здоров'я був змушений покинути посаду і перейшов на роботу до Сухумського ботанічного саду. Тут Микола Данилович працював, доки його не почали переслідувати в рамках «чистки академії». Двічі йому довелось сидіти у в'язниці, другий раз повний рік. Від переслідувань Вавілов заховав Костецького у Ташкенті, куди хвиля репресій доходила вже послабленому вигляді.

Нікітський ботанічний сад[ред. | ред. код]

Останні десять років життя жив і працював у Нікітському ботанічному саду, де займався, як завжди, поповненням та впорядкуванням колекцій рослин, а також селекцією. Костецьким було виведено понад 30 сортів троянд, придатних для вирощування в умовах Криму, було написано дві невеличкі книги, присвячені цим рослинам. Наприкінці життя йому було присвоєно звання кандидата біологічних наук по обсягу проведеного і написаного.[1]

Наукова, викладацька діяльність[ред. | ред. код]

  • Викладав у Школі садівництва у Борзні, разом з Ферапонтом Саєнко, з 1898 по 1905 р.
  • Створював і викладав у кружках з сільгосп навчання молоді.
  • Працював на досвідних станціях.
  • Викладав у Московскій сельгосп академії у 1923—1935 роках.
  • Налагоджував роботу в Сухумському ботанічному саді і створювавл з нуля ботсад у Ташкенті, проводив роботу з класифікації і впорядкуванню, збільшенню колекции саду, а також роботи з селекції.
  • Більше за тридцать сортів роз для разведення в умовах Криму, працював у Микитському ботанічному саді.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Ю.Арбатская, К.Вихляев «Шипы и розы. Николай Костецкий», 2012.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]