Костільники
| село Костільники | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Золотопотіцька селищна громада |
| Облікова картка | Костільники |
| Основні дані | |
| Населення | 1 025 |
| Територія | 1.630 км² |
| Густота населення | 628.83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48463 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′44″ пн. ш. 25°21′25″ сх. д. / 48.87889° пн. ш. 25.35694° сх. д.Координати: 48°52′44″ пн. ш. 25°21′25″ сх. д. / 48.87889° пн. ш. 25.35694° сх. д. |
| Водойми | Дністер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124 |
| Карта | |
  Костільники | |
 Костільники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кості́льники — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2015 центр сільради.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.[1]
Розташоване за 25 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 1037 осіб (2003). 1420 станом на 1938-1939рр,
Станом на 1900 рік Українців (Рутенів) - 943 особи, Польського населення- 21 особа
Римо-католиків - 6 Греко-католиків -941
Назва[ред. | ред. код]
У 1990 р. назву села Костільники було змінено на одну літеру.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Відоме від XVI ст.
Ротмістр Анджей Потоцький спільно з братами: рідним — Яном — і зведеним — Станіславом — володів Соколовом, Уніжем, Костільниками в Руському воєводстві, Галицькій землі[2].
Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855), член Галицького станового сейму, син Яна Баптиста Шептицького (1770—1831, доктор прав, цісарський підкоморій)[3], стрийко графа Івана Кантія Шептицького[4], батька Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького[5], після смерті батька спільно з братом Петром Павлом Леопольдом (1808—1843) успадкував рівними частинами маєток в селах Костільники (Станіславський округ), Прилбичі, Тулковичі, Ганьковичі (Перемиський округ)[3].
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», кооператива.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква святої Параскеви П'ятниці (1906, мурована).
- пам'ятна верба на честь скасування панщини (друга половина 19 ст.).
- могила на місці поховання хорунжого Легіону УСС.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- А. Бутрій — біолог у США;
- Василь Крижанівський (1977—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.[6]
- Б. Кузь — вчений-філософ;
- Руслан Степула (1983—2014) — український військовик, загинув в АТО;
- Роман Ткачук — український учений, доктор наук;
- Йоаникій Чверенчук — український церковний діяч, священик-василіянин, протоігумен і генеральний вікарій ЧСВВ.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Преподобної Параскеви -
Церква Преподобної Параскеви -
Статуя Божої Матері -
Капличка -
Клуб -
Старостат -
Школа -
Символічна могила Борцям за волю України -
Сільська вулиця -
Пам'ятний хрест -
Сільський пейзаж. -
Став біля села
_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Plewczyński M. Potocki Andrzej h. Pilawa (zm. 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 768—769. (пол.)
- ↑ а б Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- ↑ Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 236. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- ↑ Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912)… — S. 237.
- ↑ Я вже напевне цього разу додому не повернусь… Тернопільщина прощається з Василем Крижанівським - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Ковальський І., Мельничук Б. Костільники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 197. — ISBN 966-528-199-2.
- Ковальський І., Уніят В. Костільники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 616—617. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Костільники: минуле та сучасність: краєзнав. нарис [про село Бучац. р-ну Тернопіл. обл.] / Роман Ткачук. — Тернопіль: Паляниця В. А., 2017. — 187 с. : іл., табл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 185 (20 назв). — Імен. покажч.: с. 154—158. — 200 пр. — ISBN 978-617-7331-37-6
- Kościelniki (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 455. (пол.) — S. 455. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |