Костомолоти
село
Церква Св. Серафима Саровського в Костомолотах
Координати 51°58′32″ пн. ш. 23°39′29″ сх. д. / 51.975555555556° пн. ш. 23.658055555556° сх. д.
|
Костомолоти[2] (пол. Kostomłoty) — село в Польщі, у гміні Кодень Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 561 особа (2011)[1].
Село здебільшого було населене етнічними українцями, від XVII століття існували греко-католицька та православна парафії. 1779 року вперше згадується церква східного обряду в селі[3]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У липні-серпні 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[3].
У 1943 році в селі мешкало 268 українців та 355 поляків[2]. У 1944 році, вже за радянської окупації, мешканці села зверталися до влади з проханням відкрити українську школу, на що з отримали відповідь, що українці можуть навчатися в польській школі, де для них окремо були уроки української мови[5]. 1947 року в рамках операції «Вісла» із села було депортовано у північно-західні воєводства 275 українців[2].
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 299 | 47 | 202 | 50 |
Жінки | 262 | 48 | 134 | 80 |
Разом | 561 | 95 | 336 | 130 |
- Неоунійний храм священномученика Микити, колишня греко-католицька церква, 1852 року.
- Православна церква святого Серафима Саровського, 2003 року.
- Греко-католицький цвинтар.
- Василь Дмитріюк (1890—1973) — український політик, громадський діяч, лікар.
- Карпо Дмитріюк (1885—1921) — український громадський діяч, педагог.
- Петро Купрись (1933—2002) — український та польський поет, перекладач.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Kostomłoty. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 10 грудня 2019. (пол.)
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя: іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 372. (рос. дореф.)
- ↑ Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 126. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — С. 527. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Zbigniew Nikoniuk Kostomłoty droga ku jedności. — Parafia Katolicka Obrządku Bizantyjsko-Słowiańskiego, 2016. — 98 s. (пол.)
- Wirtualne Podlasie: Kostomłoty. [dostęp 16.11.2009].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костомолоти
- Kostomłoty. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 10 грудня 2019. (пол.)