Костомукша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Костомукша
Coat of Arms of Kostomuksha.png Flag of Kostomuksha (Karelia).png
Герб міста Прапор міста
KontuvaaraKostamus01.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Республіка Карелія
Муніципальний район Костомукшський міський округ
Код ЗКАТУ: 86406000000
Код ЗКТМО: 86706000001
Основні дані
Площа 15 км²
Поштовий індекс 186930 і 186931
Телефонний код +7 81459
Географічні координати: 64°35′ пн. ш. 30°36′ сх. д. / 64.583° пн. ш. 30.600° сх. д. / 64.583; 30.600Координати: 64°35′ пн. ш. 30°36′ сх. д. / 64.583° пн. ш. 30.600° сх. д. / 64.583; 30.600
Вебсторінка kostomuksha-city.ru
Мапа
Костомукша (Росія)
Костомукша
Костомукша

Костомукша (Карелія)
Костомукша
Костомукша


CMNS: Костомукша у Вікісховищі

Костому́кша (рос. Костомукша, карел. Koštamuš, фін. Kostamus, вепс. Kostamukš) — місто (з 1983) республіканського значення в Республіці Карелія Російської Федерації. Утворює Костомукшський міський округ.

Місто побудоване для обслуговування Карельського гірничо-збагачувального комбінату.

Етимологія[ред. | ред. код]

Виникло в 1977 році як селище при будівництві гірничо-збагачувального комбінату. Наявність в топонім елемента «Мукша» («Муксу»), швидше за все означає «озеро» та свідчить про його давнє фіно-угорське походження.

Історія[ред. | ред. код]

В 1967 році було прийнято рішення про проектування гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). Поселення почало будуватися в 1970-х роках через розробку нового залізорудного родовища, відкритого в 1946 році. В 1973 році підписано міжурядовий радянсько - фінський договір про будівництво ГЗК. У травні 1977 року було укладено договір з АТ «Фінн-Буд». Указом Президії Верховної Ради Карельської АРСР від 17 листопада 1977 року населений пункт, який виріс при будівництві ГЗК отримав статус селища міського типу.

У лютому 1981 був оголошений конкурс на назву міста. Пропонувалося назвати місто Контоккі або Костомукша - за назвою сіл, на місці яких зводилося місто. Також передбачалося назвати місто Сампо. Старовинне карельська село Костомукша розташовувалася на березі озера Костомукшське, яке зараз знаходиться на території гірничо-збагачувального комбінату. У перекладі з карельської мови Kostamus означає «помста, відплата, розплата» . Легенду про походження назви цих слів записав в 1892 році фінський етнограф і художник Луїс Спарре.

В 1982 році була введена в дію перша черга Костомукшського гірничо-збагачувального комбінату, в 1983 - друга, а в 1984 - третя і остання. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 25 квітня 1983 року Костомукша здобула статус міста республіканського підпорядкування.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на півночі Західнокарельської височини за 35 км від російсько-фінського кордону та за 495 км від Петрозаводська.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто Костомукша відноситься до районів Крайньої Півночі.

Костомукша знаходиться на кордоні підзон середньої і північної тайги. На клімат впливає безліч факторів, серед яких часті циклони з Атлантичного океану і Баренцевого моря, які приносять взимку відлиги і снігопади, а влітку - дощову і прохолодну погоду. За сукупністю цих факторів клімат Костомукши представляє щось середнє між кліматом Санкт-Петербурга і Мурманська. Зима помірно холодна, з частою зміною погоди, при вторгненні холодного сибірського антициклону можливі сильні морози. Літо коротке й холодне і, як правило, дощове.

Населення[ред. | ред. код]

Населення - 29 634 осіб (2020 рік).

Планування міста[ред. | ред. код]

Костомукша розташована компактно, на східному березі озера Контоккі. У житловій зоні немає промислових підприємств, промисловий майданчик комбінату знаходиться за 13 кілометрів від житлових кварталів.

Економіка[ред. | ред. код]

ТОР «Костомукша»[ред. | ред. код]

Постановою Уряду РФ від 12 лютого 2019 року № 122 затверджено статус території випереджаючого соціально-економічного розвитку [1].

Промисловість[ред. | ред. код]

Гірничо-збагачувальний комбінат

Містоутворюючим підприємством є ВАТ «Карельський окатиш» (до 1993 року Костомукшський гірничо-збагачувальний комбінат) [2].

Видобуток залізної руди (ВАТ «Карельський окатиш»), деревообробка («Кареліан Вуд Компані» (PinArctik)), хлібозавод, форелеве господарство.

Прикладом успішного підприємництва в прикордонній зоні стало спільне російсько-фінське підприємство «АЕК», яке постачає електротехнічні вироби світовому автогігантові «Volvo» й іншим європейським фірмам («Scania»,«Sisu»,«Timberjack», «BRP»).

Туризм[ред. | ред. код]

До території Костомукшського міського округу відносяться старовинне карельське село Вокнаволок, а також невеликі населені пункти Ладвозеро, Поньгагуба, Суднозеро, Толлорека. Вокнаволок - одне з тих поселень, де створювався всесвітньо відомий епос «Калевала», відноситься до розряду руноспівучих сіл Біломорської Карелії. У селі Ладвозеро покоїться прах знаменитого руноспівця Архипа Перттунена, зі слів якого збирач карело-фінського епосу Еліас Леннрот записав значну частину «Калевали». На північному заході Костомукшского міського округу за рішенням уряду Росії планується створити національний парк «Калевальський» з метою зберегти незаймані ліси, що залишилися в цьому районі. Природа тут унікальна; є куточки, де не ступала нога людини. У районі озера Кам'яне знаходиться заповідник «Костомукшський», який разом з фінським заповідником «Кухмо» входить в перший російсько-фінляндський екологічний парк «Дружба».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про створення території випереджаючого соціально-економічного розвитку «Костомукша». Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020. 
  2. Северсталь. Карельський окатиш. Історія. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 15 листопада 2020.