Костриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конопляна костриця

Костри́ця[1], термі́ття[2], заст. па́здір[3], паздір'я[4] — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання).

У загальній масі костриці міститься до 64 % целюлози. У непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80 %.

Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[5].

Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.

З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[6] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.

Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.

У культурі[ред.ред. код]

Від слова «паздір», застарілої назви костриці, походить староукраїнська назва місяця жовтень — «паздерник»[7]. Ця назва вважається запозиченою з польської мови (październik)[8]. У жовтні м'яли і тіпали льон та коноплі — від волокон відділяли кострицю. Аналогічне походження і білоруської назви місяця — кастрычнік.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Костриця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Терміття // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Паздір // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 87.
  4. Паздір'я // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 87.
  5. Дудикова С. В. Льон-довгунець: потенційні можливості та сфера застосування / С. В. Дудикова, І. В. Овсянко, О. В. Мохер // Нові наукові дослідження у льонарстві та коноплярстві України / ІЛК УААН. — Суми: ВВП «Мрія-1», 2006. — С. 105—115.
  6. Пушкар Г. О., Семак Б. Д. Використання лляного волокна для формування асортименту інтер'єрного текстилю // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Науковий журнал — 2012. — № 2(64) ISSN 1813-6796
  7. Паздерник // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 87.
  8. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.