Перейти до вмісту

Коструба арчева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коструба арчева
Самець арчевої коструби (Іран)
Самець арчевої коструби (Іран)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Підродина: Щигличні (Carduelinae)
Рід: Коструба (Mycerobas)
Вид: Коструба арчева
Mycerobas carnipes
(Hodgson, 1836)
Підвиди
  • M. c. speculigerus (Brandt, JF, 1841)
  • M. c. merzbacheri Schalow, 1908
  • M. c. carnipes (Hodgson, 1836)
Синоніми
Coccothraustes carnipes
Посилання
Вікісховище: Mycerobas carnipes
Віківиди: Mycerobas carnipes
EOL: 45515883
ITIS: 561276
МСОП: 22720699
NCBI: 175949

Костру́ба арчева[2] (Mycerobas carnipes) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Азії.

Пара арчевих коструб

Довжина птаха становить 21—23 см, розмах крил 25—30 см, вага 48—60 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Голова, груди, плечі і верхня частина спини у самця чорні, живіт і гузка оливково-зелені. На крилах є оливково-зелені смуги і біле «дзеркальце». Дзьоб великий, конічної форми, сріблясто-сірий. Лапи бурі. Самиця має подібне забарвлення, однак ті частини тіла, які у самця є чорними, у самиці сірі.[3]

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Арчеві коструби мешкають в Ірані, Туркменістані, Афганістані, Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані, Казахстані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Китаї, були зафіксовані в Росії на Алтаї. Вони живуть в гірських ялівцевих і ялинових лісах та в чагарникових заростях на висоті від 2800 до 4600 м над рівнем моря. Взимку мігрують в долини. Арчеві коструби формують зграї по 30-40 птахів, взимку вони можуть збільшуватись до 50 птахів. Іноді до зграй долучаються птахи інших видів, наприклад, арчеві чечевиці (Carpodacus rhodochlamys).

Раціон

[ред. | ред. код]

Харчуються ягодами дерна і ялівцю, насінням хвойних дерев та інших рослин.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Сезон розмноження розпочинається на початку весни. Гніздяться коструби окремими парами, відстань між гніздами становить не менше 100 м. Гніздо робиться з гілочок, трави і моху. Воно має чашоподібну форму, зсередини встелене смужками ялівцевої кори. Гніздо будує лише самиця, розміщуючи його на висоті 0,4—17 м над землею. У кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 15—16 днів, насиджують кладку і самець, і самиця. Пташенята покидають гніздо на 20-й день після вилуплення, однак залишаються поблизу батьків ще 2—3 тижні.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Mycerobas carnipes. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. White-winged Grosbeak Арчовый дубонос. birds.kz.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 03 August 2021.
  5. I. A. Dolgushin, E. I. Gavilov & E. F. Rodionov. The Biology of the Whitewinged Grosbeak Mycerobas carnipes Hodgson, in Kazakhstan. „The Journal of the Bombay Natural History Society”. 65, ss. 105-119, 1968.