Коструба арчева
| ?Коструба арчева | |
|---|---|
 Самець арчевої коструби (Іран) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
| Рід: | Коструба (Mycerobas) |
| Вид: | Коструба арчева |
| Біноміальна назва | |
| Mycerobas carnipes (Hodgson, 1836) | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| Coccothraustes carnipes | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Mycerobas carnipes |
 Віківиди: | Mycerobas carnipes |
 EOL: | 45515883 |
 ITIS: | 561276 |
 МСОП: | 22720699 |
 NCBI: | 175949 |
Костру́ба арчева[2] (Mycerobas carnipes) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Азії.
_(7135320815).jpg)
Довжина птаха становить 21—23 см, розмах крил 25—30 см, вага 48—60 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Голова, груди, плечі і верхня частина спини у самця чорні, живіт і гузка оливково-зелені. На крилах є оливково-зелені смуги і біле «дзеркальце». Дзьоб великий, конічної форми, сріблясто-сірий. Лапи бурі. Самиця має подібне забарвлення, однак ті частини тіла, які у самця є чорними, у самиці сірі.[3]
Виділяють три підвиди:[4]
- M. c. speculigerus (Brandt, JF, 1841) — поширений на півночі Ірану, на півдні Туркменістану і на заході Пакистану;
- M. c. merzbacheri Schalow, 1908 — поширений на сході Казахстану і на заході Китаю;
- M. c. carnipes (Hodgson, 1836) — поширений від північно-східного Пакистану через Гімалаї до південного Китаю і північної М'янми.
Арчеві коструби мешкають в Ірані, Туркменістані, Афганістані, Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані, Казахстані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Китаї, були зафіксовані в Росії на Алтаї. Вони живуть в гірських ялівцевих і ялинових лісах та в чагарникових заростях на висоті від 2800 до 4600 м над рівнем моря. Взимку мігрують в долини. Арчеві коструби формують зграї по 30-40 птахів, взимку вони можуть збільшуватись до 50 птахів. Іноді до зграй долучаються птахи інших видів, наприклад, арчеві чечевиці (Carpodacus rhodochlamys).
Харчуються ягодами дерна і ялівцю, насінням хвойних дерев та інших рослин.
Сезон розмноження розпочинається на початку весни. Гніздяться коструби окремими парами, відстань між гніздами становить не менше 100 м. Гніздо робиться з гілочок, трави і моху. Воно має чашоподібну форму, зсередини встелене смужками ялівцевої кори. Гніздо будує лише самиця, розміщуючи його на висоті 0,4—17 м над землею. У кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 15—16 днів, насиджують кладку і самець, і самиця. Пташенята покидають гніздо на 20-й день після вилуплення, однак залишаються поблизу батьків ще 2—3 тижні.[5]
- ↑ BirdLife International (2016). Mycerobas carnipes. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ White-winged Grosbeak Арчовый дубонос. birds.kz.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 03 Серпень 2021.
- ↑ I. A. Dolgushin, E. I. Gavilov & E. F. Rodionov. The Biology of the Whitewinged Grosbeak Mycerobas carnipes Hodgson, in Kazakhstan. „The Journal of the Bombay Natural History Society”. 65, ss. 105-119, 1968.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |