Костел Святого Миколая (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Костьол Святого Миколая)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Святого Миколая
50°25′37″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.426852° пн. ш. 30.517638° сх. д. / 50.426852; 30.517638Координати: 50°25′37″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.426852° пн. ш. 30.517638° сх. д. / 50.426852; 30.517638
Тип споруди костел
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Архітектор С. В. Валовський, Владислав Городецький
Скульптор Еліо Саля
Початок будівництва 1899
Кінець будівництва 1909
Висота 60 м
Місткість 1800 осіб
Будівельна система цегла
Стиль неоготика
Належність Римо-католицька церква
Єпархія Києво-Житомирська дієцезія
Стан пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса вулиця Велика Васильківська, 75
Оригінальна назва Костел Святого Миколая
Епонім Миколай Чудотворець
Вебсайт kyiv.omi.org.ua
Костел Святого Миколая (Київ). Карта розташування: Київ
Костел Святого Миколая (Київ)
Костел Святого Миколая (Київ) (Київ)
Мапа
CMNS: Костел Святого Миколая у Вікісховищі

Костел Свято́го Микола́я в Києві — римо-католицький костел у Києві, один з двох римсько-католицьких у місті, побудованих до 1917 року. Розташований у центрі Києва на Великій Васильківській вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Дореволюційний період[ред. | ред. код]

Костел був побудований у 1899—1909 роках у неоготичному стилі українським та польським архітектором Владиславом Городецьким за проєктом С. В. Валовського. Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Пій Браницький, який також надав кошти для будівництва[1][2].

Радянський період[ред. | ред. код]

У 1936 році радянська влада закрила костел Святого Миколая. Відтоді споруду використовували як господарське приміщення. Частину площ усередині займали системи глушіння «ворожих» західних радіостанцій, а антени системи було розвішано ззовні на баштах костелу[3].

У 1978 році за наказом Ради Міністрів УРСР будівлю костелу віддали під створення Київського будинку органної та камерної музики. Для цього в Чехословаччині замовили орган компанії «Rieger-Kloss». У 1981 році було закінчено реставрацію, і того ж року в костелі почав діяти концертний зал.

Доба незалежності[ред. | ред. код]

За часи незалежності України костел Святого Миколая поділили поміж собою Національний будинок органної та камерної музики України, як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні, яка проводить у ньому богослужіння для релігійної громади. Влада відмовлялася передати приміщення Римсько-католицькій церкві повністю до розв'язання питання щодо нового місця розташування Органного залу.

Приміщення перебувало в аварійному стані[4]. Міністерство культури України спланувало до кінця 2023 року реалізувати проєкт будівництва в Києві Будинку музики та перемістити до нього Національний будинок органної та камерної музики України[5].

Також у храмі почали службу священники зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії[6].

Пожежа 2021 року[ред. | ред. код]

Ввечері 3 вересня 2021 року в костелі виникла пожежа, площа якої сягнула 80 м². На місці події працювали 80 рятувальників та 16 одиниць техніки, які ліквідували пожежу за півтори години. Унаслідок пожежі, яка поширилася на два поверхи костелу та дах, покрівля будівлі була дуже пошкоджена, та цілком згорів унікальний орган, виготовлений з металу і дорогих порід чорного та червоного дерева[7]. Основною версією виникнення пожежі є загоряння електропроводів всередині дерев'яного корпусу органу, яким було понад 40 років. Постраждалих серед людей не було.

За добу після пожежі українські компанії пожертвували 18 млн гривень на відновлення костелу[8][9]. За попередньою оцінкою Міністерства культури та інформаційної політики, відновлення костелу мало коштувати 75 млн грн, іншу частину грошей мала надати держава[10].

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Seruga J. Branicki Władysław, h. Korczak (1848—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. 2 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 413. (пол.)
  2. Władysław Michał Pius hr. Branicki h. Korczak [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.], 1848—1914 // M. J. Minakowski[pl], Genealogia potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.]
  3. В Киевском католическом храме начались восстановительные работы после пожара. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  4. Свиридовський А. Служба Божа чи розваги? Католицька громада намагається повернути собі київський костьол, поки його остаточно не з'їв грибок [Архівовано 22 грудня 2009 у Wayback Machine.] // Україна Молода. — 2009. — № 235 (16 грудня)
  5. Київський храм св. Миколая має шанс: ухвалено рішення щодо Будинку музики. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020. 
  6. Душпастирі. nicolasparish.org.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 28 травня 2021. 
  7. Палав Костел Святого Миколая у Києві [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.], // pravda.com.ua, 2021-09-03
  8. На відновлення після пожежі костелу Святого Миколая зібрали 18 млн грн за добу [Архівовано 5 вересня 2021 у Wayback Machine.] // zaxid.net, 2021-09-05
  9. Що там з Костелом? Куди поділися 25 мільйонів і на якому етапі відновлення. Рубрика. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  10. Мінкульт назвав суму, яка потрібна для відновлення костелу Святого Миколая. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]