Костюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Костю́к — українське прізвище. Українська шляхта Червоної Русі, герб роду - Сас (герб), більшість проживала на території Галичини, Волині, Брацлавщини. Один з небагатьох родів, які утримались від Окатоличення. Підтвердження цьому є у книзі Історія України-Руси, за Михайлом Грушевським у VI томі, де цитується «Мало було вже навіть заможнїйшої шляхти — яка б держала ся української народности. В звісних петиціях до митрополита в справі галицької епархії 1539-40 рр. напр. беруть участь такі галицькі шляхтичі: Марко Шумлянський, Іван Станимирський, Іван і Стефан Демидецькі, Никандро Свистельлицький, Михайло і Марко Балабани, Павло Желиборський, Іван Лопатка, Петро Угорницький, Васько, Труфан і Іван Грабовецькі, Іван і Павло Загвоздецькі, Олехно Замостський, Іван Дубровицький, Василь і Юхно Ярмолинські, Костюк і Федор Яські, Петро Сербин, Іван і Олехно Чолганські, Іван і Васько Рожнитовські, Рашко і Стефан Сваричовські, Деонисий й Іван Горбачовські, Іван і Павло Самбори, Михайло й Яцко Ячниські). З них одначе лише кілька фамілїй належать до середньої, заможної шляхти — Балабани, може Демидецькі, Чолганські; иньші — рядова, або й зовсїм дрібна шляхта як Грабовецькі, Дубравицькі (Дубровські), Рожнятівські, Сваричівські, Ячниські і т. и.)». За легендою Костюк і Федор Яські з роду Дідовичів - Трипольских (Родинне дерево за Федором, молодшим сином Василя, сином Данила Трипольского, який отримав у Олександра Ягеллончика землі: Трипільську волость і Княжичі у Київській землі, а також маєтності в Овруцькому повіті) у XVI столітті через чвари про спадщину батька Федора Дідовича - Трипольского розділились.

За роботою національного університету «Києво - Могилянська академія» центру європейських гуманітарних досліджень Літвіна Генрика "З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648)" можна дізнатись що: -"Відтворювати історію чергового панського роду Київщини, Дідовичів-Трипольських, означає продиратися через справжні хащі інформації. Щоб передати її хоча б коротко, треба було розмістити тут чимале генеалогічне дослідження, яке б зайняло невиправдано багато місця. Для цілей нашої праці досить буде буде зазначити тільки дещицю. Засновником роду Трипольських був Данило Дідович, який жив на початку XVI столітті.; у 1505 р. йому було надане Трипілля на Київщині. Його син Василь (пом. до 1568 р.) мав чотирьох нащадків чоловічої статі - Федора старшого, Гапона, Ждана і Федора молодшого. У наступному поколінні їх народилося щонайменше 12 (тільки Ждан не мав дітей), а в них, своєю чергою - близько двох десятків спадкоємців. Імена Іван, Федір, Григорій дуже часто повторювались, тому буває важко однозначно визначити родинні зв'язки окремих Трипольських..."

Чотири сини Василя Даниловича успадкували від батька Трипільську волость і Княжичі у Київській землі, а також маєтності в Овруцькому повіті: Ключки с кількома селами у центральній частині, Шепеличі над Прип'яттю, а також Чикаловичі у розтоці Дніпра та Прип'яті ... "


Примітки[ред. | ред. код]

32. Polska XVI wieku, t. X, s. 203. - список шляхти XI століття

http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=57222

http://duh-i-litera.com/z-narodu-ruskoho-shlyahta-kyjivshyny-volyni-ta-bratslavschyny-1569-1649/