Костянтинівка (Краснокутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Костянтинівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Краснокутський район
Рада Костянтинівська селищна рада
Код КОАТУУ: 6323555400
Основні дані
Засноване початок 18 століття
Колишня назва Грузьке, Вища Слобода, Вища Грузька
Статус з 1975 року
Площа 6,12 км²
Населення 1274 (01.01.2017)[1]
Густота 328,760 осіб/км²
Поштовий індекс 62042
Телефонний код +380 5756
Географічні координати 49°56′58″ пн. ш. 35°06′42″ сх. д. / 49.94944° пн. ш. 35.11167° сх. д. / 49.94944; 35.11167Координати: 49°56′58″ пн. ш. 35°06′42″ сх. д. / 49.94944° пн. ш. 35.11167° сх. д. / 49.94944; 35.11167
Відстань
Найближча залізнична станція: Коломак
До станції: 16 км
До обл. центру:
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 100 км
Селищна влада
Адреса 62042, смт Костянтинівка, вул. Леніна, 91; тел.9-91-55, ф.9-94-54
Голова селищної ради Конюшенко Юрій Вікторович
Карта
Костянтинівка. Карта розташування: Україна
Костянтинівка
Костянтинівка
Костянтинівка. Карта розташування: Харківська область
Костянтинівка
Костянтинівка
Костянтинівка. Карта розташування: Краснокутський район
Костянтинівка
Костянтинівка

Commons-logo.svg Костянтинівка у Вікісховищі

Костянтинівка — селище міського типу Краснокутського району Харківської області.

Статус селища міського типу — з 1975 року.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Костянтинівка знаходиться на річці Грузька (притока річки Мерла), вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Кам'яно-Хутірське, нижче за течією примикає село Слобідка. На річці кілька великих загат. Через селище проходить автомобільна дорога Т 2106.

Назва[ред.ред. код]

Згідно з «Історією міст і сіл України», виданою в 1967 р. назва Костянтинівка з’явилась в 1780 році. Саме тоді в майбутнього царя Павла І народився син Костянтин і на честь престолонаступника в тодішній Російській імперії було перейменовано багато населених пунктів. Слобода Верхня Грузька отримала тоді назву Костянтинівка.

В ім’я його честі за вказівкою брата Олександра І в 1810 році в селі була збудована велика церква за новою школою перед великим шкільним стадіоном.

Історія[ред.ред. код]

Селище засноване як хутір Грузьке на початку 18 століття.

Перша дерев’яна церква була побудована в 1730 році. Історичні документи свідчать і про те, що в Краснокутське комісарство входила Костянтинівка за кількістю 12 дворів, і що Костянтинівка розташована «…между долинами грузкими…». Жителів, що проживали в селі називали по-різному. Наприклад, військових називали привілейованими обивателями, підданих черкасинів-українців-кріпаків просто селяни. В селі проживало в 1773 році 683 жителя. З них 666 черкас, 12 військових, 5 духовних. Переважну більшість переселенців складали черкаси, які прийшли із-за Дніпра в середині 17 століття та на початку 18 ст., коли йшло масове переселення людей, які тікали з-під жорстокого нелюдського гніту польських феодалів.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Богодухівського повіту Харківської губернії мешкало 1098 осіб (496 чоловіків та 602 жінки), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, винокурний, селітряний і цегельний заводи[2].

У 1882 році маєток, землі поміщиці Веселовської, що в селі Костянтинівка перейшли до капіталіста Берга. На придбаних землях Берг створив Кам'яно-Хутірську, Ковалівську та В'язівську економії, які пізніше об'єдналися у велику Костянтинівську економію.

У 1884 році тут було збудовано цукровий завод. В перші роки за добу тут перероблялося до 36250 пудів буряку.

З 1882 року в економії працював млин, який давав продукцію на 14 тисяч рублів.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Краснокутської волості, мешкало 1203 особи, налічувалось 235 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, поштова станція, відбувався щорічний ярмарок[3]. За версту — паровий млин. За версту — винокурний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1745 осіб (832 чоловічої статі та 913 — жіночої), з яких 1734 — православної віри[4].

Під час громадянської війни на околицях Костянтинівки діяв партизанський загін. Його очолював голова волревкому Ф. Божко. Загін складався з робітників цукрозаводу та економії. Саме в цей час у Костянтинівку вступив Ананьївський червоний полк, сформований із партизанських загонів на Одещині. Полк відступав з півдня під натиском

денікінців і заміняв оборону на північно-західній околиці селища. Тут і стався нерівний бій. Майже весь полк було знищено. Пізніше на честь славнозвісного Ананьївського полку було названо цукрозавод і радгосп у Костянтинівці. Так розповідав учитель-краєзнавець з села Костянтинівки М. А. Кулачок.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Щербань Євген Олександрович (1946–1996) — український бізнесмен, політик, член Виконкому Ліберальної партії України, народний депутат України 2-го скликання.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 746)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-249)