Костянтинівська медаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтинівська медаль ІРГО M:
рос. Константиновская медаль Императорского Русского географического общества

Присуджується за корисні праці з географії: мандрівнику, який відзначився важливістю своїх відкриттів і пошуків, або ж автору кращого твору, переважно в галузі географії, етнографії і статистики Росії
Країна  Російська імперія,
СРСР СРСР
Рік заснування 3 грудня 1846
Перше нагородження 1849
Останнє нагородження 1929

Костянтинівська медаль Імператорського Російського географічного товариства (рос. Константиновская медаль Императорского Русского географического общества) — найвища нагорода Імператорського російського географічного товариства, заснована 1846 року.

Історія[ред. | ред. код]

Засновником медалі був перший голова Російського географічного товариства князь Романов Костянтин Миколайович, на честь якого вона і стала називатися Костянтинівською. Разом із медаллю лауреати отримували грошові суми з відсотків від капіталу в 5000 рублів, внесених князем у грудні 1846 року. Нагорода присуджувалася:

за корисні праці з географії: мандрівнику, який відзначився важливістю своїх відкриттів і пошуків, або ж автору кращого твору, переважно в галузі географії, етнографії і статистики Росії.

Оригінальний текст (рос.)
за полезные труды по географии: путешественнику, отличившемуся важностью своих открытий и изысканий, или же автору лучшего сочинения, преимущественно по части географии, этнографии и статистики России.

Проєкт медалі виконав К. В. Чевкін. Правила присудження медалі було доручено виробити П. Н. Фуссу[ru]; у лютому 1847 року їх було затверджено.

Перше присудження відбулося листопаді 1849 року, оскільки затягнулося виготовлення медалі: спочатку було доручено П. П. Уткіну, потім медальєру А. І. Ґубе, після смерті якого у серпні 1848 року — Р. Ганеману (1819–1867); нарешті, у березні 1849 року медаль закінчив П. Брусніцин.

1854 року було встановлено черговість між відділеннями товариства у присудженні медалі, а також встановлені медальні комісії.

Остаточне положення про медаль відноситься до 1887 року.

Сучасна медаль:

  • Союз Радянських Соціалістичних Республік З 1924 року медаль називалася: «Вища нагорода товариства». Присудження було припинено після 1929 року.
  • Росія З 2010 року оновлену золоту медаль вручається членам РГО, за видатні заслуги у географічній науці та винятковий внесок у діяльність суспільства[1].

Нагороджені медаллю[ред. | ред. код]

Перше нагородження відбулося 1849 року: Ернст Райнгольд фон Гофман[ru] був удостоєний медалі за Північноуральську експедицію.

У різні роки її удостоїлися як вищої нагороди ІРГО 73 людини, серед котрих:

Іноземні одержувачі
Р. Амундсен
Е. Шеклтон
Ф. Нансен
Г. фон Абіх
А. Норден­шельд

Іноземні піддані:

Сучасний відповідник медалі[ред. | ред. код]

Пам'ятна монета

З 2010 року нагородження медаллю на з'їздах РГО відновлено, незважаючи на відсутність статуту (що заважає за чинними законами РФ розцінювати вручення медалі як нагородження)[2]. З 2017 року медаль знову з'явилася в «Положенні про нагороди РГО»[3], що врегульовує її статус.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.rgo.ru/sites/default/files/upload/polozhenie_o_nagradah_4.pdf [Архівовано 2018-10-23 у Wayback Machine.] Положение о наградах ВОО РГО
  2. Вести. Ru: Николай Дроздов удостоен высшей награды Русского географического общества. Архів оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 27 грудня 2010. 
  3. Положение о Наградах ВОО РГО (2017 г.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018. 

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Семёнов-Тян-Шанский П. П. История полувековой деятельности Императорского Русского Географического общества 1845—1895: В 3 частях. — СПб. : В тип. В. Безобразова и Комп, 1896.. Ч. 1. — 1896. — С. 41–42; 93.

Посилання[ред. | ред. код]