Костянтинівський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтинівський повіт
Sedletz Governorate Konstantinovsky uezd.svg
Губернія Седлецька губернія
Центр Янів Підляський
Створений 1867
Скасований 1932
Площа 1263,0 (1885)
Населення 61333[1] осіб (1897)
Наступники Більський повіт

Костянти́нівський повіт (пол. Powiat Konstantynowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1812) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Української Держави (1918) і Люблінського воєводства (1919—1932) Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — селище Янів-Підляський.

Волості[ред. | ред. код]

У 1911 р. повіт поділявся на 16 волостей:

  • Богукали — с. Богукали,
  • Витулин — с. Витулин,
  • Вільшанка — с. Вільшанка,
  • Головчиці — с. Горошки,
  • Гушлів — с. Гушлів,
  • Заканалля — с. Заканалля,
  • Корниця — с. Корниця,
  • Лосиці — с. Лосиці,
  • Лисів — с. Лисів,
  • Павлів — с. Павлів,
  • Пересмики — с. Пересмики,
  • Рокитно — с. Рокитно,
  • Свори — с. Свори,
  • Хлібчин — с. Сарнаки,
  • Чухліби — с. Свинярів,
  • Янів — с. Янів.
Костянтинівський повіт 1907

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Володавського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: селище Янів-Підляський і волості Богукали, Витулин, Вільшанка, Головчиці, Гушлів, Заканалля, Корниця, Лосиці, Павлів, Рокитно, Свори і Чухліби.

Розташування[ред. | ред. код]

Повіт розташовувався на сході губернії. Межував на півдні з Більським повітом, на заході — з Радинським і Седлецьким, на півночі — з Соколовським повітом, а на сході — з Берестейським і Більським повітами Гродненської губернії.

Населення[ред. | ред. код]

У 1879 р. в повіті проживало 53 590 особи, з них: 29 912 українців, 16 951 поляк, 6 057 євреїв, 83 росіянина і 587 чужоземців.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 76 687 осіб. З них 29 202 ос. (38,1 %) — українці, 25 978 ос. (33,9 %) — поляки, 16 662 ос. (21,7 %)% — євреї, 4 297 ос. (5,6 %) — росіяни[2]. Перепис засвідчив у повіті зменшення на третину за 20 років української самоідентифікації та полонізацію українців унаслідок заборони царем греко-католицької церкви на Холмщині.

Польський період[ред. | ред. код]

14 серпня 1919 р. повіт включений до новоутвореного Люблінського воєводства[3].

1 квітня 1923 р. ґміну Свори вилучено з Костянтинівського повіту і включено до Більського[4].

1 липня 1923 р. ґміну Пшесмикі вилучено з Костянтинівського повіту і включено до Седлецького[5].

1 квітня 1932 р. повіт ліквідований і ґміни Ґуркі, Гушлєв, Корніца, Лисув, Ольшанка, Сарнакі, Сьвінярув і Лосіце включені до Седлецького повіту, а ґміни Богукали, Головчице, Павлув, Рокітно, Вітулін, Заканалє і Янув Подляскі — до Більського повіту[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]