Костянтинівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтинівський район
Konstantynivsky gerb.png Konstantynivsky prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Донецька область
Код КОАТУУ: 1422400000
Утворений: 7 березня 1923 року
Населення: 18 113 (01.01.2017)
Площа: 1172 км²
Густота: 15.5 осіб/км²
Тел. код: +380-6272
Поштові індекси: 85100-85185
Населені пункти та ради
Районний центр: Костянтинівка
Сільські ради: 20
Села: 49
Селища: 11
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 85104, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 156, 2-32-64
Веб-сторінка: Костянтинівська РДА
Голова РДА: Беленець Володимир Іванович
Голова ради: Оносов Олександр Леонідович

Commons-logo.svg Костянтинівський район у Вікісховищі

Костянт́инівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у центрі Донецької області, північніше Донецька. Населення району — 20,8 тисяч мешканців (2002), площа — 1172,72 км². Районний центр — місто Костянтинівка (не входить до складу району). У районі 20 сільрад, 60 населених пунктів. Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик».

Географія[ред.ред. код]

Костянтинівський район знаходиться на північному центрі Донецької області південно-східної частини України на території 117172 км², що становить 4,4% території області.

Район нараховує 59 населених пунктів з кількістю населення 20996 жителів.

Територію району перетинають автотраси: державного значення — Слов'янськ— Донецьк— Маріуполь, територіального — Красноармійськ—Артемівськ, Костянтинівка—Дзержинськ, а також залізниця, яка здійснює перевезення більш ніж на 600 адрес країн близького та далекого зарубіжжя.

Розвинена гідрологічна мережа району. Його територію з південного сходу на північний схід перетинає річка Кривий Торець, яка відноситься до басейну річки Сіверський Донець. Площа водостоку 1550 м².

Природні ресурси, екологічна ситуація[ред.ред. код]

На землях району ведуться розробки корисних копалин — вогнетривких глин та піску.

Протягом 2002 року Торецькою регіональною державною екологічною інспекцією проводилася операція «Чисте повітря», в ході якої проведено контроль утримання окису вуглецю у відпрацьованих газах автомобілів.

Проводився ремонт очисних споруджень в с. Зоря підприємством «Укрводспецбуд».

Красноармійським держлісгоспом відновлено 45 га лісу в районі с. Яблунівка. Озеленено 37,8 км вулиць району, 8 км придорожних захисних лісосмуг. На території Полтавської сільської ради висаджено берез на суму 0,9 тис. грн.

Костянтинівським райавтодором проведено вибіркову санітарну рубку дерев лісових насаджень площею 8,6 га понад трасою Красноармійськ — Артемівськ.

Історія[ред.ред. код]

На початку 1923 року на території УРСР було проведено реформу адміністративно-територіального розподілу, в результаті якого, повіти та волості було скасовано, а замість них утворилися округи та райони.

Відповідно до Постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Об административном делении Донецкой губернии» в складі Бахмутського округу було утворено Костянтинівський район з центром у селищі Костянтинівка.

Тоді ж у новому районі відбулися вибори органу влади Костянтинівського райвиконкому, який знаходився в безпосередньому підпорядкуванні Бахмутського, а з серпня 1924 р. — Артемівського окрвиконкому.

На основі Постанови ВУЦВК від 13 березня 1925 року селище Костянтинівка було віднесено до категорії селищ міського типу.

В 1939 році в складі Сталінської області знову організовано Костянтинівський район і тоді ж у районі було створено орган влади Костянтинівського райвиконкому, який після проведення в грудні 1939 року перших виборів в місцеві органи влади на основі нової Конституції УРСР, прийнятої 30 січня 1937 року, став називатися виконавчим комітетом Костянтинівської районної ради депутатів трудящих.

На землях Костянтинівського району розміщалося 33 колгоспи, 7 радгоспів та 7 підсобних господарств. Основним іх напрямком було і залишається вирощування зернових культур і тваринництво. Впроваджувалось і набирало силу овочівництво і садівництво. Розвивалась матеріально-технічна база.

Мирне життя сільських працівників обірвала війна. Всього з району було мобілізовано близько 5,5 тисяч чоловік.

Воїни-костянтинівці відважно боролись на фронтах: в жорстоких боях загинуло 2352 чоловіки. Багато з них нагороджено за мужність та відвагу бойовими орденами та медалями, четверо удостоєні звання Героя Радянського Союзу : 18-річний командир відділення 1006 полку 266-1 Артемівської стрілецької дивізії Микола Носуля з Олексієво-Дружківки, штурман ескадрильї 367-го бомбардувального авіаполку С. З. Калініченко — мешканець Кіндратівки, командир ескадрильї 266-го штурмового авіаполку, старший лейтенант В. І. Догаєв із Ділієвки, командир гармати 99-го гвардійського артполку, старший сержант П. С. Дубрівний з радгоспу «Щербинівський».

6 вересня 1943 року район було звільнено від фашистських загарбників. Почалася важка робота з відновлення зруйнованого сільського господарства. Збитки були великі: за час окупації 31 колгосп і 6 радгоспів району втратили 60 тисяч голів великої рогатої худоби, десятки тисяч овець, свиней, птиці, багаті садово-овочеві та пасічні господарства.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 20 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Костянтинівській районній раді. Адміністративний центр — місто Костянтинівка[1].

Населення[ред.ред. код]

На території району проживають 20996 мешканців, що становить 0,4% населення області. Щільність населення 18 чоловік на 1 кв км. Загальна площа в адміністративних межах району 117172 га — 4,4% території області, з них: — площа господарчої території — 112019 га; — земельний запас — 3306 га; — земельний державний запас — 2594 га; — земля садових кооперативів — 1258 га; — площі населених пунктів — 5153 га.

Національний склад населення району за переписом 2001 року[2]

чисельність частка
українці 16 345 77,3
росіяни 4 206 19,9
білоруси 194 0,9

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[3]

українська російська білоруська
Костянтинівський район 69,8 29,4 0,2
Олександро-Калинівська сільрада 93,1 6,9 0,1
Артемівська сільрада 60,5 38,8 0,4
Білокузьминівська сільрада 70,1 28,6 0,2
Віролюбівська сільрада 70,3 29,4
Зорянська сільрада 78,3 21,4 0,3
Іванопільська сільрада 63,5 36,1 0,1
Іллічівська сільрада 38,1 61,2 0,1
Катеринівська сільрада 85,9 13,6
Кіндратівська сільрада 50,1 49,4 0,1
Марківська сільрада 85,0 15,0
Миколайпільська сільрада 72,9 24,6 0,8
Миколаївська сільрада 79,0 20,3 0,1
Новодмитрівська сільрада 37,8 60,3
Новаполтавська сільрада 73,1 26,5
Новоартемівська сільрада 91,6 7,4
Полтавська сільрада 91,2 8,0
Правдівська сільрада 77,4 21,0 0,9
Предтечинська сільрада 86,7 13,1
Тарасівська сільрада 74,1 23,9 0,4
Торська сільрада 81,8 18,1

Економіка[ред.ред. код]

В районі 59 населених пунктів, 20 сільських рад. Економічний потенціал району становить 40 сільгосппідприємств, 74 фермерських господарства, 3 промислових підприємства, 4 будівельних організації, 83 малих підприємства.

Наука. Освіта[ред.ред. код]

В районі функціонують 23 загальноосвітні школи, з них 10 навчально-виховних комплексів «школа-сад», 24 дошкільних навчальних заклади, 1 сільсько-господарський технікум[4].

З 01.09.2002 року відкрито агроекономічний ліцей в с. Новодмитрівка на базі Новодмитрівської загальноосвітньої школи. Школи району відвідують 2735 учнів, дошкільні навчальні заклади — 554 дітей. Учні 8 шкіл району навчаються українською мовою, введено поглиблене та профільне навчання.

Медичні заклади. Охорона здоров'я[ред.ред. код]

В районі та в місті Костянтинівка існує система об'єднаної охорони здоров'я, яку здійснює державне територіальне медичне об'єднання на базі центральної районної лікарні. Загальна кількість ліжок — 815, планова потужність амбулаторно-поліклінічних закладів — 2332 відвідування за зміну.

На території району медичне обслуговування населення здійснюють 2 дільничі лікарні на 40 ліжок, 23 ФАПи, 10 лікарняних амбулаторій.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Серед засобів масової інформації в районі видаються: газети — «Знамя индустрии», «Провинция»; діє телестудія — «Скиф-2».

Розвиток культури та спорту[ред.ред. код]

Мережа культурно-просвітнецьких закладів району налічує 36 клубних закладів, 26 бібліотек, 8 філій районної дитячої музичної школи.

Спортивних майданчиків на території району — 21, спортивних залів — 22, майданчиків з тренажерним обладнанням — 15, приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять — 16. 688 чоловік займаються в спортивних секціях.

Туризм[ред.ред. код]

На території району знаходиться регіональний парк «Клебан-Бик». Планується розширити площу парку більш ніж на 1000 га за рахунок включення до складу парку нових природних територій, а також приєднання вже утворених об'єктів природного-заповідного фонду.

Релігійні організації[ред.ред. код]

У Костянтинівському районі зареєстровано 7 релігійних організацій Української Православної церкви.

Розпорядження голови облдержадміністрації від 15.12.2000 р. № 840 зареєстрована релігійна громада Християнської церкви «Слово життя» в селищі Новодмитрівка Новодмитрівської сільради.

Релігійна ситуація в районі задовільна. Релігійні організації, які діють в районі, дотримуються чинного законодавства. Видавничою діяльністю не займаються. Незареєстрованих громад в районі немає.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Слов'янський район Краматорськ
Дружківка
Слов'янський район
Добропільський район Бахмутський район
Покровський район Ясинуватський район Горлівка
Торецьк
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.