Костянтин Корибут-Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Вишневецький
Костянтин Князь Вишневецький.jpg
Псевдо Корибут
Народився дата невідома
Вишнівець
Помер 1574(1574)
Поховання Києво-Печерська лавра
Підданство Велике князівство Литовське Herb Lytwa (Alex K).svg
Діяльність військовик, державний діяч
Відомий завдяки очільник депутації руських магнатів на Люблінському з'їзді
Титул князь
Посада Q66190081?
Конфесія православний
Рід Вишневецькі
Батько Іван Вишневецький
Мати Анастасія Семенівна Олізарович
Брати, сестри Андрій Вишневецький, Сигізмунд Вишневецький і Дмитро Вишневецький
У шлюбі з Ганна-Єлизавета Свірщ
Діти Костянтин, Олександра, Ганна
Герб

Костянтин Корибут-Вишневецький (? — 1574) — руський (український) магнат, князь гербу Корибут, староста житомирський у 1571—1574 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з магнатської родини князів Вишневецьких. Син Івана Вишневецького та Анастасії Олізарович. Брат князя Андрія Вишневецького.

Навчання отримав у маєтку батька. Замолоду брав участь у походах батька проти татар, згодом — у Лівонській війні. За власні кошти наймав 200 гусарів для походу проти Москви. Завдяки йому у 1564 році було відбито наступ московського воєводи Васілія Серебрянського й здобуто перемогу у битві під Чашниками.

У 1569 році очолював депутацію українських магнатів на Люблінському з'їзді. Виступав спочатку разом з князями Василем Костянтином Острозьким, Олександром Чорторийським, Андрієм Вишневецьким, Романом Санґушком, Андрієм Капустою противником Люблінської унії. Вимагав збереження старовинних прав української шляхти, збереження в офіційних документах використання староукраїнської мови та рівність віросповідання. Після виконання цих умов підписав угоду, проте не зміг домогтися зрівняння статусу Великого князівства Руського з Великим князівством Литовським та Королівством Польським. Потім, 24 травня 1569 року склав присягу Речі Посполитій.

У 1570 році Костянтина Вишневецького запрошено до почту короля Речі Посполитої з титулом королівський дворянин. У 1571 році король Сигізмунд II Август своїм універсалом призначає Костянтина Вишневецького старостою житомирським та підвоєводою київським.

Помер у 1574 році, був похований у Києво-Печерській лаврі.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Анна Єлизавета Свірщ (інший варіант — Анна Ельжбета з Вільхівця Свірщівна, пом. 1582[1]). По його смерті вийшла перед 1572 роком заміж за коронного підчашого Яна Остроруга. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Książęta Wisniowieccy (01) Архівовано 28 січень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Radziwiłłowie (03) Архівовано 10 жовтень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Zamoyscy (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]