Костянтин Ласкаріс (мовознавець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Ласкаріс
грец. Κωνσταντίνος Λάσκαρης
Народився1434[1][2]
Константинополь
Помер15 серпня 1501[2]
Мессіна, Сицилія, Королівство Італія
Країна Візантійська імперія
Діяльністьфілолог, історик
ВчителіІван Аргіропул
Відомі учніП'єтро Бембо
Giorgio Vallad
Urbano Bolzaniod
Francesco Faraoned
РідLaskarisd

Костянтин Ласкаріс (Κωνσταντίνος Λάσκαρης, 1434 — 1501) — візантійський учений і граматик, один з ініціаторів відродження викладання грецької мови в Італії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Константинополі в знатній Віфінській родині Ласкаріс(ів), до якої належали кілька імператорів. Після падіння Константинополя в 1453 році він знайшов притулок на острові Родос, а потім в Італії, де був призначений на посаду вчителя дочки Франческо Сфорца, герцога міланського. Тут в 1476 році була опублікована його знаменита «Грецька граматика» (Grammatica Graeca, sive compendium octo orationis partium); це була перша друкована грецька книга.

Після від'їзду з Мілана в 1465 році Ласкаріс викладав в Неаполі, куди він був запрошений Фердинандом I для читання курсу лекцій про Грецію. У наступному році він влаштувався в Мессіні на о. Сицилія на запрошення місцевих жителів. За рекомендацією кардинала Віссаріона Нікейського він був призначений вчити грецької мови ченців-василіян і продовжував викладати на Сицилії до самої смерті.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119546035 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.