Костянтин Сірославич
| Костянтин Сірославич | |
 | |
Костянтин (Кснятин) Сірославич (також Сірославович[1]) — галицький боярин середини та другої половини ХІІ століття. Відігравав важливу роль при князі Ярославі Осмомислі, був одним з найбільших його порадників.[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
За наказом Ярослава Осмомисла 1157 року очолив посольство до київського князя Юрія Володимировича з метою домогтися видачі бунтівного Івана Ростиславича.
Керівник повстання проти князя Володимира Ярославича, який мав нешлюбну дружину Марію — не розлучену з чоловіком-священником жінку з Чешибісів.
У 1170 році[3] Кснятин командував допоміжною галицькою дружиною (раттю), яка ходила разом з Мстиславом Ізяславичем під Вишгород, на князя Давида Ростиславича. Будучи, за деякими даними, підкупленим Давидом, Кснятин самовільно повів військо додому, підробивши відкличну грамоту від імені свого князя. Коли у князя Ярослава почалася боротьба з Ярославом Осмомислом, з боярами й жінкою Ольгою Юріївною, Кснятин встав на бік останніх, пішов з нею до Польщі і повернувся лише тоді, коли коханка князя, Настасія, через яку розгорілася ця війна, була спалена боярами[4].
Персонаж повісті Володимира Бірчака «Проти закону».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Київський літопис // Великий неспокій… — С. 376.
- ↑ ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО XI—XII ст. Примітка 23 Іпатіївського літопису [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — С. 321.
- ↑ / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод). — СПб., 1
- ↑ ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО XI—XII ст. Примітка 23 Іпатіївського літопису [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — С. 321
Джерела[ред. | ред. код]
- Бірчак В. Проти закону // Великий неспокій. — К. : Україна, 1992. — 431 с. — С. 19—95. — ISBN 5-319-01070-2.
- Іпатіївський літопис [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite]
- Кенятин // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод). — СПб., 1890—1907.
