Костянтин ХІ
| Костянтин ХІ | |
|---|---|
грец. Κωνσταντίνος ΙΑ' Παλαιολόγος  | |
.jpg) | |
| Народився | 8 лютого 1404[1] Константинополь, Східна Римська імперія |
| Помер | 29 травня 1453[1][2][3] (49 років) Константинополь, Східна Римська імперія |
| Країна | Східна Римська імперія |
| Знання мов | середньогрецька |
| Учасник | Падіння Константинополя |
| Титул | імператор |
| Посада | Візантійський імператор і деспот Мореїd |
| Конфесія | католицтво[4] |
| Рід | Палеологи |
| Батько | Мануїл II Палеолог[5] |
| Мати | Олена Драгаш |
| Брати, сестри | Димитрій Палеолог, Андронік Палеолог[d], Іоанн VIII Палеолог, Фома Палеолог і Феодор II Палеолог |
| У шлюбі з | Магдалена Токко, Катерина Гаттілузіоd, Магдалена Токко і Катерина Гаттілузіоd |
| Автограф |  |
 | |
Костянти́н XI Драгаш (грец. Κωνσταντίνος ΙΑ' Δραγάσης Παλαιολόγος, 8 лютого 1405, Константинополь, Візантія — 29 травня 1453, Константинополь, Візантія) — останній візантійський імператор (1448—1453). Останній представник династії Палеологів, син імператора Мануїла II та Олени Драгаш, дочки сербського князя Костянтина Деяновича (Драгаша).
За візантійською традицією, що дозволяла брати прізвище по материнській лінії, надав перевагу прізвищу матері. Більшу частину дитинства провів у Константинополі, під наглядом батьків. Правив як регент у 1437—1439 у період перебування свого старшого брата в Італії. Загинув у бою під час штурму Константинополя турками-османами.
Офіційно не канонізований. Вшановується як місцевий святий у деяких грецьких церквах.
Деякі помісні православні (зокрема, Грецька православна церква) і греко-католицькі церкви шанують Костянтина XI як святого, хоча офіційно він ніколи не був канонізований. Одна з причин цього полягає в тому, що в добу османського правління будь-яка спроба з боку православної церкви офіційно прославляти Костянтина XI як святого розглядалася б як акт повстання і, отже, була б явно необачною. Після війни греків за незалежність (1821-1831), коли церква знову здобула повну свободу дій, офіційний акт прославляння вважався зайвим через давнє шанування його як святого та мученика, зокрема, національного мученика, або етномартира (грец. Eθνομάρτυρας)[6].
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ Nicol D. The Immortal Emperor: The Life and Legend of Constantine Palaiologos, Last Emperor of the Romans — Видавництво Кембриджського університету, 1992. — С. 109. — ISBN 978-0-511-58369-8
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Constantine XI Palaiologos — Orthodoxwiki. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 1 квітня 2010.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтин ХІ
