Костянтин ХІ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин ХІ
грец. Κωνσταντίνος ΙΑ' Παλαιολόγος
Constantine XI Palaiologos miniature.jpg
Device of the Palaiologos Dynasty.svg
Візантійський імператор
1448 — 29 травня 1453
Попередник: Іоанн VIII
 
Народження: 9 лютого 1404[1] або 8 лютого 1405(1405-02-08)[2]
Константинополь, Візантійська імперія
Смерть: 29 травня 1453(1453-05-29)[1][2][3]
Константинополь
Країна: Візантійська імперія
Рід: Палеологи
Батько: Мануїл II Палеолог[4]
Мати: Олена Драгаш
Шлюб: Магдалена Токкоd, Катерина Гаттілузіоd, Магдалена Токкоd і Катерина Гаттілузіоd
Автограф: Constantine XI signature.png

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Костянти́н XI (грец. Κωνσταντίνος ΙΑ' Δραγάσης Παλαιολόγος, 8 лютого 1405, Константинополь, Візантія29 травня 1453, Константинополь, Візантія) — останній візантійський імператор (14481453). Останній представник династії Палеологів, син імператора Мануїла II та Олени Драгаш, дочки сербського князя Костянтина Драгаша.

За візантійською традицією, що дозволяла брати прізвище по материнській лінії, надав перевагу прізвищу матері.

Більшу частину дитинства провів у Константинополі, під наглядом батьків.

Правив як регент у 14371439 у період перебування свого старшого брата в Італії.

Загинув у бою під час штурму Константинополя турками-османами.

Офіційно не канонізований. Вшановується як місцевий святий у деяких грецьких церквах.

Неофіційний святий[ред. | ред. код]

Деякі помісні православні (зокрема, Грецька православна церква) і греко-католицькі церкви шанують Костянтина XI як святого, хоча офіційно він ніколи не був канонізований. Одна з причин цього полягає в тому, що в добу османського правління будь-яка спроба з боку православної церкви офіційно прославляти Костянтина XI як святого розглядалася б як акт повстання і, отже, була б явно необачною. Після війни греків за незалежність (1821-1831), коли церква знову здобула повну свободу дій, офіційний акт прославляння вважався зайвим через давнє шанування його як святого та мученика, зокрема, національного мученика, або етномартира (грец. Eθνομάρτυρας)[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтин ХІ