Костянтин (Дяков)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин
Костянтин Григорович Дьяков
Svkonstantin.jpg
Народився 19 травня 1864(1864-05-19)
Стара Водолага
Помер 10 листопада 1937(1937-11-10) (73 роки)
Київ
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність священик
Alma mater Харківська духовна семінарія
Суспільний стан духовенство
Посада митрополит і Єпископ
Конфесія православ'я

Митрополит Костянтин (у миру — Костянтин Григорович Дьяков, 19 травня 1864, Стара Водолага — 10 листопада 1937, Київ) — український релігійний діяч. Єпископ Православної Церкви; з 1934 року митрополит Київський, екзарх України.

Жертва сталінського терору.

19 жовтня 1993 року Ухвалою Священного Синоду Української Православної Церкви митрополит Костянтин був зарахований до лику святих, пам'ять його відбувається 1 червня.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 травня 1864 в селі Старій Водолазі Харківської губернії в родині священика. Духовну освіту отримав в Харківській семінарії, після закінчення якої, прийнявши священний сан, 23 жовтня 1891 року возведений в сан ієрея соборної церкви міста Чугуєва. В 1897 році переведений в Харків священиком Христо-Різдвяної церкви, стає законовчителем харківських середніх навчальних закладів. Отримує титул протоієрея.

У 1923 році був арештований, хоча офіційних звинувачень йому пред'явлено не було і через два місяці його було звільнено. У 1924 році він приймає чернецтво з ім'ям Костянтин.

8 вересня 1924 року Святійшим патріархом Тихоном був висвячений в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії. Паралельно керував Харківською єпархією. В 1926 був заарештований, перебував у в'язниці три тижні.

Могила Митрополита Костянтина

18 травня 1927 року владика стає членом Тимчасового Патріаршого Священного Синоду при заступнику патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія (Старогородського).

12 листопада 1927 року возведений у сан архієпископа і призначений архієпископом Харківським і Охтирським, а з 1929 року тимчасово займає Дніпропетровську кафедру.

З 18 травня 1932 року — митрополит.

З 26 червня 1934 року — митрополит Київський

У 1935 році рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви митрополит Костянтин (Дьяков) був призначений Екзархом України.

16 вересня 1937 року владику Костянтина посадили до Лук'янівської в'язниці. В обвинувальній довідці навпроти прізвища Дьяков значиться: «… активний член антирадянської фашистської контрреволюційної організації церковників-тихоновців».

10 листопада 1937 року загинув під час допиту. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №45-ІІ), де відбувалися масові таємні поховання розстріляних у Києво-Лук'янівській в'язниці НКВС.

19 жовтня 1993 канонізований Ухвалою Священного Синоду Української Православної Церкви.

Джерела[ред. | ред. код]

  • mitropolit.kiev.ua(рос.)
  • Никодим (Руснак). Сборник служб и акафистов — Харьков: Прапор, 1996. — 336 с.