Косуля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лемеші з дерев'яної сохи

Косу́ля (від косий, тобто «ко́са»)[1] — знаряддя для обробки ґрунту[2], різновид сохи з одним лемешем і полозом. Косуля набула поширення спочатку на родючих ґрунтах Владимирської губернії (території, відомої як «Владимирське Опілля»). У лісостеповій смузі України використовували соху-рогач з горизонтальним розташуванням лемешів, а в степових районах Сибіру — колісну соху.

Це знаряддя дозволяє у 10 разів пришвидшити обробку ґрунту, за умови випадки культур рівними рядками.

Інші значення[ред.ред. код]

Інколи назву «косуля» вживають як зросійщену назву для позначення «диких кіз» (козуль), зокрема для позначення дрібних оленів роду сарн (лат. Capreolus) та дрібних форм роду Коза (лат. Capra). Російське косуля виникло внаслідок видозміни ранішого козуля[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Косуля // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред.ред. код]