Косівський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косівський повіт

пол. Powiat kosowski

Місто Косів
Найбільше місто Косів
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 42 (1867-1934), 10 (1934-1939)
Населення
 - повне 93 900 (1931)
 - густота 57
Площа
 - повна 1839 км²
Дата заснування 1867
POL powiat kosowski map.svg

Косівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР. Адміністративним центром повіту було місто Косів.

У складі Станіславського воєводства[ред. | ред. код]

Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 43 поселень (з них 2 міста, 40 сільських гмін та 1 обезлюдніле поселення) зі 17 153 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 77 221 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 65 493 — греко-католики, 4 414 — римо-католики, 7 275 — юдеї, 39 — інших визнань.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Косівський повіт

1 квітня 1929 р. розпорядженням Ради Міністрів місто Косів було значно розширене за рахунок приєднання частин сіл Старий Косів і Вербовець[1].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 26 березня 1934 р. територія міста Косів розширена шляхом приєднання села Москалівка[2].

1 серпня 1934 р. було здійснено утворення об’єднаних сільських ґмін[3] шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. містечко Косів - місто з 1934 р.
  2. м. Кути

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920-1934 рр. - 42

1934-1939 рр. - 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Гринява ГриняваПолянкі, Ферескуля, Яблоніца 4
2 Ґміна Жаб’є Дземброня, Жаб’є 2
3 Ґміна Косув Стари Вєжбовєц (Вербовець), Косув Стари (Старий Косів), Смодна, Хомчин, Черганувка (Черганівка) 5
4 Ґміна Кути Старе Бялоберезка (Білоберізка), Кути Старе (Старі Кути), Ростокі (Розтоки), Рожен Мали (Малий Рожнів), Рожен Вєлькі (Великий Рожнів), Тудюв (Тюдів) 6
5 Ґміна Пістинь Брустури (Брустурів)Микєтиньце (Микитинці), Пістинь, ПрокураваШешори 5
6 Ґміна Рожнюв КобакіРожнюв (Рожнів)Рибно (Рибне)Слобудка (Слобідка) 4
7 Ґміна Соколувка Бабін, Город, Річка, Соколувка (Соколівка), Яворув (Яворів) 5
8 Ґміна Ясєнюв Ґурни Бервінкова (Барвінків), Долгополє, Голови, Красноіля, Кшиворувня (Криворівня), Перехрестне, Стебне (Стебні), Усцєрикі (Устерики), Хороцова (Хороцеве), Ясєнюв Ґурни (Верхній Ясенів) 10
ліквідовано Москалівка (до 26.03.1934)

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

Українці-грекокатолики становили 83% населення повіту (1907)[4].

У 1939 році в повіті проживало 98 490 мешканців (85 200 українців-грекокатоликів — 86,51 %, 2 010 українців-латинників — 2,04 %, 2 680 поляків — 2,72 %, 8 125 євреїв — 8,25 % і 475 німців та інших національностей — 0,48 %)[5].

Радянський період[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[6].

В 1940 р. повіт ліквідовано і територію поділено на Жаб’ївський, Косівський і Кутський райони.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]