Косівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косівський район
Герб Косівського району.png Kosov prapor.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2623600000
Утворений: 17 січня 1940
Населення: 88 173 (на 1.02.2016)
Площа: 986 км²
Густота: 89.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3478
Поштові індекси: 78600—78666
Населені пункти та ради
Районний центр: Косів
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 37
Міста: 1
Смт: 2
Села: 42
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 78601, Івано-Франківська область, м. Косів, вул. Незалежності, 11, 2-46-00
Веб-сторінка: Косівська РДА
Голова РДА: Томащук Зеновій Юрійович
Голова ради: Шатрук Михайло Іванович
Мапа

Commons-logo.svg Косівський район у Вікісховищі

Ко́сівський райо́н — район України у південно-східній частині Івано-Франківської області. Утворений 17 січня 1940 року. Районний центр — місто Косів. Населення становить 88 465 осіб (на 1 серпня 2013), що становить 6,5 % від кількості жителів області. Площа району 986 км². Утворено 1939 року. Цей край відомий як центр туризму та народних промислів на Прикарпатті.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у передгір'ї та низькогір'ї Покутсько-Буковинських Карпат. Площа району — 903 км².

Коломийський район Снятинський район
Надвірнянський район Gray compass rose.svg Чернівецька область
(Вижницький район)
Верховинський район Чернівецька область
(Путильський район)

Клімат помірно континентальний, середня тривалість без морозного періоду — 160—170 днів, середня кількість опадів — 760—1110 мм. Гірські вершини в рівнинній частині сягають 300—450 м над рівнем моря, а в гірській — від 700 до 1000 м. Впоперек хребтів течуть найдовші річки району: Черемош — 80 км, Пістинька — 56 км, Рибниця — 54 км, Лючка — 24 км.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Національні природні парки[ред. | ред. код]

Гуцульщина (загальнодержавного значення).

Регіональні ландшафтні парки[ред. | ред. код]

Гуцульщина.

Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]

Ріка Пістинька з прибережною смугою, Ріка Рибниця з прибережною смугою.

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Грегіт, Кам'янистий хребет.

Лісові заказники[ред. | ред. код]

Каменець, Терношори.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Горіх чорний, Еталон букового насадження, Камінець, Кляуза, Модрини, Пізньоцвіт, Тюльпанове дерево, Цуханівське.

Геологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Косівська гора, Пістинські сланці.

Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Пістинська соляна криниця, Сірководневе джерело, Уторопські соленосні джерела.

Водоспади[ред. | ред. код]

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Гаївка, Ділок, Камінець, Лебедин, Ротул, Уторопи, Хоминське.

Дендрологічні парки[ред. | ред. код]

Дендропарк «Дендрарій», Дендропарк ім. А. Тарнавського.

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки, зокрема кам'яні сокири та бронзові вироби, свідчать про те, що територія сучасного міста була заселена за часів неоліту й міді.

Перші письмові відомості про Косів знаходимо в грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 року. Спочатку це місце мало назву Риків, потім — Косів.

До стародавніх поселень належать села Кобаки (у письмових джерелах село згадується на початку XV ст. під назвою Здвижен), Кути (1448), Вижній Березів (1412), Смодна(1310).

Селяни Косівщини брали активну участь в опришківському русі XVII—XVIII ст. У селі Космач діяв загін Олекси Довбуша. Славний ватажок трагічно тут і загинув у 1745.

Околиці Косова багаті буковими та сосновими лісами і пасовищами — полонинами. Землеробство, скотарство, полювання поєднувалося з домашніми промислами, які пізніше зросли до рівня ремесла.

У 1920—1930-х Косів стає центром Гуцульського прикладного мистецтва. У творах косівських різьбярів дістали подальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брусторова. Твори косівського різьбяра і мосяжника В. Девдюка експонувались на виставках у Львові, Кракові, Відні, де відзначались нагородами. З майстерні Девдюка вийшло немало талановитих майстрів, серед них: В. Кабин, П. Баранюк, М. Тимків, син Девдюка Микола.

Масовою професією тут стало ткацтво, зокрема ліжникарство і килимарство. Ліжники яворівських майстрів експонувалися на Всесвітній виставці у Монреалі в 1967 році.

6 червня 1957 року до Косівського району приєднано Кутський район, а 30 грудня 1962 року — частина сільрад Верховинського, Коломийського і Яблунівського районів. Сучасні межі району затверджені 4 січня 1965 року.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 2 селишні раді та 37 сільських рад, які об'єднують 45 населених пунктів і підпорядковані Косівській районній раді. Адміністративний центр — місто Косів[1].

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 42 075 9161 6607 13 187 8351 4544 225
Жінки 48 082 9147 6397 12 925 10 526 8446 641


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 89488 99,25 %
росіяни 411 0,46 %
поляки 101 0,11 %
білоруси 40 0,04 %
молдовани 21 0,02 %
інші 106 0,12 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 89690 99,47 %
російська 371 0,41 %
білоруська 29 0,03 %
молдовська 14 0,02 %
польська 12 0,01 %
інші 51 0,06 %

Населення району станом на 2015 рік становило 88 444 осіб, з них міського — 14 814, сільського — 73 630 осіб[4].

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Косівського району була створена 61 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 72,74 % (проголосували 48 828 із 67 123 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,35 % (30 442 виборців); Юлія Тимошенко — 15,86 % (7 744 виборців), Олег Ляшко — 11,31 % (5 521 виборців), Анатолій Гриценко — 4,18 % (2 040 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,71 %.[5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На обліку перебуває 45 пам'яток архітектури національного значення і 28 пам'яток архітектури місцевого значення.

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також Категорія:Персоналії:Косівський район

Народилися в Косівському районі:

Тут народились, жили і працювали відомі за межами України люди, зокрема: українські письменники та громадські діячі М. Павлик, Г. Павлик, М. Черемшина (І. Семенюк), М. Колцуняк, М. Колцуняк, Д. Павличко, М. Влад, Р. Іваничук, М. Яновський, А. Красовський (Андрій Грім); різьбярі В. Гавриш, Ю. Шкрібляк, В. Шкрібляк, М. Шкрібляк, С. Корпанюк, І. Корпанюк, майстри кераміки П. Цвілик, І. Вербівська, М. Ращибюк.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]