Котляревський Арсеній Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котляревський Арсеній Миколайович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 15 січня 1910(1910-01-15)
Місце народження Ломоносов, Petergofsky Uyezd[d], Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Дата смерті 1994
Місце смерті Київ, Україна
Професії музикант
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч мистецтв України
Меморіальна дошка А. Котляревському у приміщенні Київської консерваторії

Арсе́ній Микола́йович Котляре́вський (2 (15) січня 1910(19100115) — 1994) — український органіст і музикознавець, Заслужений діяч мистецтв України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Петербурзі. У 1935 році закінчив Ленінградську консерваторію як музикознавець, а в 1938 році — по класу фортепіано і органа (клас І. А. Браудо). По закінченні працював у Ташкентській та Ленінградській консерваторіях. 1948 року евакуював із напівзруйнованого Львова недіючий орган у Ташкент. Встановлений в одному з концертних залів Ташкента, цей орган став першим і єдиним на той час у Середній Азії. У 1950 році Котляревський за визначний внесок у розвиток культури республіки був нагороджений Почесною грамотою Узбецької РСР.

У 1951 році був переведений до Львівської консерваторії, де викладав до 1961 року, в різний час займаючи посада завідувача кафедрами історії музики та камерного співу. З 1961 по 1968 був ректором Новосибірської консерваторії, завідував кафедрою історії музики. З 1970 року працював в Київській консерваторії, де очолив клас органу. Серед учнів Котляревського — Володимир Кошуба, Віталій Півнов, Галина Булибенко, Ольга Дмитренко, Валерій Коростельов, Ірина Калиновська, Віктор Гончаренко та інші.

З ініціативи Котляревського було встановлено і відновлено органи в Донецьку, Києві, Ужгороді, Черкасах та інших містах, створено Республіканський будинок органної та камерної музики, який він і очолив.

Його син, Іван Котляревський (1941—2007) — музикознавець й педагог, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент АМУ, заслужений діяч науки і техніки України, член НСКУ.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Україна відзначає 100-річчя засновника органної школи Арсенія Котляревського
  • органи України
  • Котляревський Арсеній Миколайович (2 (15). І. 1910—1994) [Текст]: [скорочена біогр.] // Митці України: енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 324.
  • Котляревський Арсеній Миколайович [Текст]: [коротка довідка] // Мистецтво України: біогр. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 326.
  • Котляревский Арсений Николаевич [Текст]: [краткая справка] // Музыкальная энциклопедия / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М., 1976. — Т. 3. — С. 14.
  • Котляревский Арсений Николаевич [Текст]: [краткая справка] // Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М., 1990. — С. 274.
  • Котляревский Арсений Николаевич [Текст] // Союз композиторов Украины: справочник / сост. А. И. Муха. — К., 1978. — С. 107—108.
  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2010 рік [Текст] / Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. О. В. Рязанцева, Т. С. Литвин; наук. ред. О. В. Башун, Н. П. Авдєєнко; відп. за вип. Л. О. Новакова. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2009. — 98 с.