Котляр Юрій Вадимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Вадимович Котляр
Народився 1969(1969)
УРСР м. смт. Березнегувате Миколаївської області
Місце проживання Україна м. Миколаїв, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma mater Одеський державний університет імені І. І. Мечникова
Галузь наукових інтересів історія України
Заклад Чорноморський державний університет імені Петра Могили
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Орден преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня

Юрій Вадимович Котляр (народився 1969(1969), смт. Березнегувате Миколаївської області) — український історик, доктор історичних наук, професор, фахівець у галузі історії України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в 1969 році в смт. Березнегувате Миколаївської області. Після закінчення у 1992 році історичного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова за спеціальністю «історія» працював вчителем, завідувачем історико-краєзнавчого музею в Березнегуватому, завідувачем кафедри історичних дисциплін в Миколаївському навчально-науковому інституті Одеського національного університету.

З 2007 року працює завідувачем кафедри історії Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Також є завідувачем Миколаївського відділення Інституту історії України Національної академії наук України.

У 1998 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук «Повстансько-партизанський рух українських селян у 1919 — на початку 1920 рр.» (На матеріалах Півдня України). У 2005 — дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук «Селянство Півдня України в період нової економічної політики (1921–1929 рр.)».

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Має більше 200 наукових праць, з них 25 монографій, навчальних посібників та методичних рекомендацій. Член редколегії наукового журналу «Чорноморський літопис».

Коло наукових інтересів: історія України, історичне краєзнавство, аграрна історія, військова історія України, історія етнічних меншин України, сакральна історія України.

Микола Шитюк у вересні 2010 року звертається до суду про захист авторського права та стягнення компенсації. Відповідачем у справі стає Юрій Вадимович Котляр, котрий у науковій праці «Партизансько-повстанський рух на Баштанщині проти німецьких окупантів: 1918 і 1942-1943 рр.», яку було видано 2004 року у восьмому випуску збірника наукових статей Інституту історії України, використав фрагменти з книги позивача «Партизанський і підпільний рух на території Миколаївщини (1941-1944 рр.)», не отримавши на те дозволу автора.

Захищаючись у суді, сторона відповідача намагалась спростувати факт плагіату, адже, на її думку, і Ю. Котляр, і М. Шитюк у написанні своїх наукових праць використовували одні і ті ж архівні документи. Проте суд, розібравшись у суті справи, ці доводи до відома не взяв. Відтак у процесі нового судового провадження Ю. Котляр навіть ініціював проведення судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Утім висновок експерта його розчарував.

Суд визнав порушення авторського права, за що зобов’язав відповідача сплатити автору досить солідну компенсацію[1].

У 2008 році в українсько-польському виданні з’явилась стаття Ю. Котляра «Репресивна політика проти польського населення Миколаївщини в 30-ті роки ХХ століття». Як з’ясувалося, ця «праця» була переписана з роботи М. Шитюка «Масові репресії проти населення Півдня України в 20-50-ті роки ХХ століття». Обговорити делікатну тему з автором Ю. Котляр відмовився, заявляючи при цьому, що претензії до нього безпідставні і, мовляв, плагіат узагалі довести неможливо. Однак через півроку, при судовому розгляді «творчої» праці Ю. Котляра, він визнав хибність свого твердження і запропонував мирову, сплативши автору оригінального тексту значну суму компенсації. При цьому запевняв, що це перше і останнє запозичення чужого твору.

Головні публікації[ред.ред. код]

  • «Військова історія України. Навчальний посібник» (2000)
  • «Повстанство. Селянський рух на Півдні України (1917–1925). Монографія» (2003)
  • «Селянство Півдня України: доба нової економічної політики (1921–1929 рр.). Монографія» (2004)
  • Історія рідного краю. Березнегуватщина. Навчально-методичний посібник" (2006)
  • «Повстанський рух етнічних меншин Півдня України (1917–1931). Монографія» (2008)
  • «Висунська і Баштанська республіки (До 90-ї річниці проголошення). Монографія» (2009).
  • Нагартав і Романівка: з історії єврейських колоній Березнегуватщини. Монографія
  • Військова історія України. Навчальний посібник. – Миколаїв-Одеса: “Тетра”, 2000. – 100 с.
  • Голодомор 1932-1933 років – останній етап війни проти південноукраїнського селянина-власника // Голод-геноцид 1932-1933 років на території Миколаївщини: погляди істориків, очевидців, архівні матеріали (до 70-річчя трагедії). – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2003. – С.68-80. (Рекомендовано МОН України як навчальний посібник для студентів ВНЗ. Лист №14/182-1776 від 31.10.2003).
  • Етнічні меншини. Словниково-документальні матеріали для слухачів секцій “Історія України”, “Новітня історія України”, “Історичне краєзнавство”, “Етнографічне краєзнавство”. - Миколаїв: ОЦТКЕУМ, 2005. – 60 с. (у співавторстві з І.С.Міронова).
  • Баштанська республіка 1919. // Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В.А.Смолій та ін. – Т.1: А-В. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 210.

Нагороди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]