Коток (молотьба)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коток для молотьби. Кінець ХІХ — початок XX ст. Запорізька область.
Торець котка. Кріплення металевого штиря-осі. Кінець ХІХ — початок XX ст. Запорізька область.
Молотильний коток на картині Гумно К. В. Лебедєва, 1894

Молотильний кото́к, гарма́н (як правило дубовий оббитий залізом)[1][2] — кам'яне або бетонне знаряддя (інколи — з дуба оббитого залізом) для молотьби. Тік, на якому використовували коток, також називався гарманом[3].

Слово «гарман» походить від тур. harman («молотьба», «тік») < перс. härmän‎ («купа збіжжя»)[4].

Молотьбу з його допомогою гармана називали гармануванням. Гарманували за допомогою коней, що приводили котки в рух.

Загальний опис[ред.ред. код]

Коток для молотьби в Україні був відомий уже з XVII ст., але ще не набув широкого застосування. Поширення в Україні відбулося принаймні ХІХ — початку XX ст., зокрема у областях, де вирощували пшеницю та інші хлібні злаки. Альтернативними способами молотьби були ціп та молотьба кіньми, які ходили по розстелених снопах по колу. Використання молотильного котка, який приводився в рух одним або двома кіньми набагато полегшував цю роботу.

Дикий камінь для котків добували в ярах, з нього виробляли циліндр довжиною близько 75 см, діаметром 45-50 см, а з обох кінців пробивали діри глибиною 10 см. У них вставляли металеві штирі, які служили як би його поздовжньою віссю. Для кращого кочення по колу циліндр дещо скошували — два його кінці трохи відрізнялися діаметрами. Вузький кінець каменю при молотьбі звертався до центру кола обмолоту. Вага такого каменю була близько 100 кг. Молотильний камінь-коток вправляли у дерев'яну раму з чотирьох брусків, два з яких своєю серединою кріпилися на осі. На раму навішували поперечну тягу з валками для упряжки коней. Такий масивний і важкий камінь, котячись по настелених снопах, набагато краще і швидше вимолочував зерно і перебивав солому, значно прискорював роботу.

Спершу камені-котки виготовляли з природного каменю, наприклад, у Таврійській губернії найчастіше з граніту. Але згодом його почали виготовляти з бетону, відливаючи у спеціальних формах.

Молотильні котки могли робити з дубового дерева, оковуючи їх залізом. Саме такі котки зазвичай і називали гарманами.

Література та джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. Горленко. Види господарської діяльності
  2. В. І. Наулко (керівник), Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко, Т. В. Косміна, О. В. Курочкін, С. В. Мишанич, Т. О. Ніколаєва, А. П. Пономарьов, В. Т Скуратівський, М. Л. Струнка, Л. О. Ткаченко, Г. С. Щербій Культура і побут населення України. — Видання друге, доповнене та перероблене. — К.: Либідь, 1993
  3. Гарман // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.