Перейти до вмісту

Коток (молотьба)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коток для молотьби. Кінець ХІХ — початок XX ст. Запорізька область.
Торець котка. Кріплення металевого штиря-осі. Кінець ХІХ — початок XX ст. Запорізька область.
Молотильний коток з рамою

Молотильний кото́к, гарма́н (як правило, дубовий оббитий залізом)[1][2] — кам'яне або бетонне знаряддя (інколи — з дуба оббитого залізом) для молотьби. Тік, на якому використовували коток, також називався гарманом[3].

Слово «гарман» походить через тур. harman («молотьба», «тік») від перс. härmän («купа збіжжя»)[4].

Молотьбу з допомогою гармана називали гармануванням. Гарманували за допомогою коней, що приводили котки в рух.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Коток для молотьби в Україні був відомий уже з XVII ст., але ще не набув широкого застосування. Поширення в Україні відбулося принаймні ХІХ — початку XX ст., зокрема у областях, де вирощували пшеницю та інші хлібні злаки. Альтернативними способами молотьби були ціп та молотьба кіньми, які ходили по розстелених снопах по колу. Використання молотильного котка, який приводився в рух одним або двома кіньми, набагато полегшувало цю роботу.

Дикий камінь для котків добували в ярах, з нього виробляли циліндр довжиною близько 75 см, діаметром 45-50 см, а з обох кінців пробивали діри глибиною 10 см. У них вставляли металеві штирі, які служили ніби його поздовжньою віссю. Для кращого кочення по колу циліндр дещо скошували — два його кінці трохи відрізнялися діаметрами. Вузький кінець каменя при молотьбі звертався до центру кола обмолоту. Вага такого каменя була близько 100 кг. Молотильний камінь-коток вправляли у дерев'яну раму з чотирьох брусків, два з яких своєю серединою кріпилися на осі. На раму навішували поперечну тягу з барками для упряжки коней. Такий масивний і важкий камінь, котячись по настелених снопах, набагато краще і швидше вимолочував зерно і перебивав солому, значно прискорював роботу.

Спершу камені-котки виготовляли з природного каменю, наприклад, у Таврійській губернії найчастіше з граніту. Але згодом його почали виготовляти з бетону, відливаючи у спеціальних формах.

Молотильні котки могли робити з дубового дерева, оковуючи їх залізом. Саме такі котки зазвичай і називали гарманами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. Горленко. Види господарської діяльності. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  2. В. І. Наулко (керівник), Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко, Т. В. Косміна, О. В. Курочкін, С. В. Мишанич, Т. О. Ніколаєва, А. П. Пономарьов, В. Т Скуратівський, М. Л. Струнка, Л. О. Ткаченко, Г. С. Щербій Культура і побут населення України. [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Видання друге, доповнене та перероблене. — К.: Либідь, 1993
  3. Гарман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

Література та джерела

[ред. | ред. код]