Котора гаянський
| ?Котора гаянський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Папугоподібні (Psittaciformes) |
| Родина: | Папугові (Psittacidae) |
| Рід: | Котора (Pyrrhura) |
| Вид: | Котора гаянський |
| Біноміальна назва | |
| Pyrrhura egregia (Sclater, 1881) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Conurus egregius Sclater, PL, 1881 | |
| Посилання | |
| Pyrrhura egregia | |
| Pyrrhura egregia | |
| 1177993 | |
| 177705 | |
| 22685843 | |
| 1118838 | |
Котора гаянський[2] (Pyrrhura egregia) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає на Гвіанському нагір'ї.
Довжина птаха становить 26 см, вага 75 г. У представників номінативного підвиду голова сіра, шия, верхня частина тіла і крила зелені. Передній край крила і нижні покривні пера крил жовті, груди зелені, поцятковані коричневими і жовтувато-білими смугами. Центральна частина живота і верхня сторона хвоста рудувато-коричневі, нижня сторона хвоста сіра. Очі карі, навколо очей кільця голої білої шкіри. Дзьоб роговий.
Виділяють два підвиди:[3]
- P. e. egregia (Sclater, PL, 1881) — тепуї на південному сході Венесуели (зокрема, Рорайма) і в сусідніх районах Гаяни;
- P. e. obscura Zimmer, JT & Phelps, 1946 — тепуї на півдні Венесуели і в сусідніх районах Бразилії.
Гаянські котори мешкають у Венесуелі, Гаяні і Бразилії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях, в парках і садах. Зустрічаються зграями до 25 птахів, на висоті від 700 до 1800 м над рівнем моря. Живляться плодами.
- ↑ BirdLife International (2016). Pyrrhura egregia: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 27 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 липня 2022.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |